Фарисей – у переносному значенні лицемірна людина; ханжа. У Ст | Словниковий Запас | Саморозвиток

Фарисей – у переносному значенні лицемірна людина; ханжа. У Стародавній Іудеї – послідовник релігійно-політичної течії, що виражала інтереси заможних іудеїв і відзначалася фанатизмом та надмірною увагою до зовнішніх проявів релігійності.

Приклад:
Вона заночувала в одного чоловіка, цілий вечір навчала не ходити до церкви, молитись дома, звала попів фарисеями.