Ерудиція – лат. eruditio ≈ вченість, пізнання. Глибокі всебічні знання, широкі пізнання в багатьох областях. Ерудиція виникає в результаті систематичного навчання, читання й осмислення літературних, і не лише, джерел.
Наприклад звичайний юрист – це той, хто вивчав і знає закон глибоко і повністю; а юрист-ерудит, крім того, детально знає історію закону, а також закони інших культур. Латинське слово «educare» означає «виводити з незнання»; отже, освічена людина вміє робити критичні висновки, використовуючи дедуктивну логіку.
Приклади:
• Той, хто хизується ерудицією або освіченістю, не має ні того, ні іншого.
• У ньому відчувається якась величезна порожнеча, до країв наповнена ерудицією. Станіслав Єжи Лец
• З погляду банальної ерудиції ваше запитання не компетентне.
