Абстракція – лат. abstractio ≈ віддалення, виведення, відокремлення.
Мислене відкидання частини властивостей, зв’язків об’єкта пізнання з метою його спрощення. Абстракція є основою для узагальнення й утворення понять. Розрізняють формальну та змістовну абстракції.
Формальна абстракція є основою теоретичного мислення, виділяє властивості предмета, які не існують окремо від нього. Наприклад класифікує предмети за формою або кольором. Маленькі діти засвоюють інформацію завдяки формальній абстракції.
Змістовна абстракція відокремлює властивості предмета, які існують самостійно. Наприклад клітини організму, які є складовою організму.
Приклади:
• Зрозуміло, що це лише математична абстракція, бо фізика не мириться з нескінченностями (так само, як «природа не полюбляє порожнечі»).
• Подібно до романтиків, він розглядає явище як абстракцію, не зазираючи в його реальну сутність.
