Вальгалла – у давньоскандінавській міфології палац бога Одіна, рай для найхоробріших загиблих воїнів. Щодня воїни одягають обладунки та б'ються у смертельних дуелях, після чого воскресають та бенкетують. За легендою це величезна зала, що має 540 дверей, за якими спочивають по 800 бійців. Верх Вальгалли з золотих щитів, а стіни з металевих списів, перед входом росте дерево Ґласір (Glasir, «сяйво»), листя якого золотаво-червоне. Воно вважається найкрасивішим деревом у всіх дев'яти світах.
Задля викорінення традиційних вірувань, християнство прирівнює Вальгаллу до пекла. А воїни, які там спочивають, ототожнюються з демонами.
