Де-факто – від латинської de facto ≈ фактично, на ділі. Термін використовують для позначення дійсності, реального стану речей на противагу визначеному хибному уявленню про щось.
В юриспруденції (правознавстві) – в ситуаціях, коли явище, предмет обговорення, не має офіційного (законного) статусу. Наприклад: де-юре (законом) в Росії встановлено поділ влади, але де-факто всі гілки влади підпорядковуються диктатору-президенту.
