Пішов з життя Юрій Шухевич.
Ми були добре знайомі. Син свого батька, він був історичною постаттю вже за фактом народження. За це ще дитиною опинився спочатку в дитбудинках у Чорнобилі, Донецьку, а потім в радянських застінках, де повністю осліп.
Радянська пенітенціарна система сумарно гноїла його по тюрмах майже чотири десятки років як сина ворога народу. Шухевич зміг повернутися в Україну лише тоді, коли тюрма народів почала розвалюватися.
Він до останніх днів зберігав гострий розум і чудове почуття гумору.
Жаль, не дочекався того, за що і він, і його батько, і цілі покоління української еліти віддали свої життя.
Не маємо права змарнувати їх жертву.
