...Чот. Островерх, хоч сам поранений, бере свого раненого вояка і друга на плечі й з ним відступає. Ворожа черга з кулемета вбиває на плечах чотового кулеметника Духа, а Островерхові ворожі кулі пробивають груди. Важко ранений, востаннє прощається чот. Островерх із своїми стрільцями: «Прощайте, друзі! Бийте ворога далі, а я відходжу. Вперед! За Україну!.. Гей, моя «пападьошко», прощай! Прощай, Україно!» Потім дав собі чергу з своєї улюбленої «пападьошки», приклавши до підборіддя...
18.08.1948 р. загинув славний чотовий Островерх. Так вiдiйшов полум'яний революціонер, герой багатьох боїв, добрий друг і бойовий товариш...
—Остання сторінка з книги "Спомини Чотового Островерха" ЗАПИСНИК NАЦІОКРАТА
