Про так званий «День міста Харків» Діна Чмуж написала текст, з | Зейгарнік Ефект

Про так званий «День міста Харків» Діна Чмуж написала текст, з яким я сильно погоджуюсь як харків‘янин, що ще й виріс на вулиці 23 Серпня. Щоб не хайпувати і нікого не образити, вирішив текст опублікувати пізніше.

Мене спочатку все це напружувало на рівні відчуттів, бо я чітко знав, що 23 серпня - день другого визволення Харкова від військ країн Осі, а місто було засноване у 1654, тож як День міста може бути у цей день, мені було не зрозуміло. Особливо, враховуючи принизливе не надання статусу «Міста-героя» через те, що двічі Харків переходив туди-сюди. Ніби це провина міста, а не віськового командування. З березня Харків нарешті має звання «Місто-герой України», тепер все на своїх місцях.

«День міста» плавно еволюціонував, всотуючи естетику Днів пива. Пізніше я вже бачив жахливість маніпуляції, особливо у розмаху святкування 23 Серпня та майже відсутності святкування 24 Серпня. І постійному наголошенні на такій дивній ідентичності, як «харків‘янин». Причому це звучить ніби це щось дуже окреме, майже національність, а не приналежність до міста. Тому і минулий, і теперішній мери весь час кажуть «харків’яни» та вішають таку ж рекламу у ситуаціях, коли треба говорити і писати «українці».

Тому у зрілому віці цей день я ігнорував і роблю це досі. Але це не значить, що щось не так із містом, розумним, сильним, сміливим. Щось не так із днем.