А ви знали, що Параджанов зняв фільм про життя шахтарів? «Квіт | Зейгарнік Ефект

А ви знали, що Параджанов зняв фільм про життя шахтарів? «Квітку на камені» він взявся знімати після іншого, першого режисера фільму — Анатолія Слісаренка. Перша назва цього фільму, про (аж занадто) відданих справі комсомольців-шахтарів, «Так ніхто не кохав». Однак, після того, як головна акторка отримала смертельні травми під час зйомок — вона мала бігти через вогонь, а режисер вимагав ідеального кадру — Слісаренка відсторонили та посадили за ґрати, а дознімати дали Параджанову. Та замість пропагандистського фільму у режисера вийшов наповнений символізмом фільм, який приховано висміює радянське суспільство.

У цьому фільмі є все — дівчина, яка ходить до секти, але потім її рятує комсомол (шило на мило, але комсомол критикувати не можна було); гулящий шахтар, який падає з терикону в позі розпя'ття; зізнання в коханні в шахті за допомогою квітки на камені; а ще — Пьотр Перший і українські націоналісти.

Звісно, критики нещадно рознесли фільм. Злі язики кажуть, що Параджанов цей фільм не любив і називав його «Гімном на камені». Однак, Донбас він щиро любив та захоплювався, порівнював його з полотнами іспанського художника Франсіско Гойї. Навіть коли у вересні 1976 року його перевели з тюрьми на Вінничині у Луганську область.

Фільм на деталі розбирає Ольга Брюховецька у книзі «Кіноревізія Донбасу 2.0», яка вийшла у Довженко-Центрі. Наклад 300 екземплярів. Замовити можна у нашому книжковому інстаграмі.