ПРАДАВНІСТЬ РІЗДВЯНИХ ЗВИЧАЇВ Про такі складові українських | Zentropa Ukraine
ПРАДАВНІСТЬ РІЗДВЯНИХ ЗВИЧАЇВ
Про такі складові українських різдвяних звичаїв як дідух та кутя (коливо) надамо слово консерватору Мірча Еліаде (1907 - 1986), засновнику історії релігій як наукової дисципліни, професору Чиказького університету:
"Попри те, що духовна будівля неоліту і недоступна нам в своїй цілісності, окремі її фрагменти збереглися в традиціях селянських спільнот. Стародавність шанування "священних місць" і деяких аграрних і похоронних ритуалів вже не потребує доказів. У Єгипті XX століття ритуальні снопи обв'язуються точно так само, як на стародавніх пам'ятниках, які в свою чергу відтворюють звичай, успадкований від доісторичних часів.
В Аравії Петреї останній сніп закопується в землю під ім'ям "дідугана", тобто під тим же ім'ям, яке він носив у Єгипті фараонів. Пшеничне вариво, що подається на похоронах і поминках в Румунії і на Балканах, називається "коливом". Ця назва (kollyvà) і відповідне підношення зафіксовано в Стародавній Греції, але, звичай, очевидно, набагато старше
Леопольд Шмідт показав, що деякі міфо-ритуальні сценарії, що все ще існували у селян Центральної та Південно-Східної Європи на початку XX століття, зберігають фрагменти міфів і ритуалів, знаних в стародавній, догомеровскій Греції. Немає потреби продовжувати. Підкреслимо лише, що подібні звичаї трималися протягом чотирьох-п'яти тисяч років, з яких останні тисячу-півтори під невсипущим оком двох монотеїстичних релігій, відомих своєю міццю, - християнства та ісламу."
Різдво Христове не дарма припадає на дні новоліття і час зростання світлового дня після великої ночі - це символ відновлення світового порядку з хаосу, символ творення і відтворення світу згідно Божого задуму.
Різдво - це символ нашого єднання з предками - що мов зернятка маку в куті є незліченною чередою народжень і відтворень нових поколінь.
Святкуйте ж українці!
Христос народився! Славімо Його!