24 СЕРПНЯ В цей непересічний день хотілося б сказати щось доб | Zentropa Ukraine

24 СЕРПНЯ

В цей непересічний день хотілося б сказати щось добре, патріотичне і оптимістичне, хоч це і вкрай важко. Рівень залежності від зовнішніх сил збільшується щодень то більше, і мова не тільки про окупацію окремих територій, але й про те, що право продавати шкарпетки в певні тижні року визнаються рекомендаціями "міжнародних" організацій. Єдине, що тішить, так це те, що рівень безладу, корупції та зневаги до так зв. "законів", властивий українському етносу, дають змогу спускати на гальма хоча б частину із цих вказівок згори. І схоже це якраз та риса, яку ми маємо захищати в нас самих найбільше.

Перед нашим народом, як і іншими європейськими народами, постають не бачені раніше виклики. Мова про небувале посилення транснаціонального капіталу та контрольованих ним структур, ліквідація рештків національних суверенітетів (що відбувається як в країнах контрольованих відвертими лібералами, так і так зв."консерваторами"), позбавлення людей економічної та навіть особистої свободи. Мовчимо вже про збочення принципів які забезпечують біологічне відтворення роду людського. Все це ставить перед нами задачі, які виходять далеко за межі звичної боротьби за державність, активізму чи політики в цілому.

Ясно те, що існування як українців, так і решти білих народів, якщо нам вдасться взагалі вибороти собі право на існування, вимагатиме цілком інакший від теперішніх форм організації суспільства, і державного ладу (який втім може нагадувати архаїчні структури).

Мінімальною задачею для нас зараз є згуртування, забезпечення економічної самодостатності наших родин і спільнот, озброєння, творення структур які дадуть змогу давати спротив як чужинцям на вулицях, так і "турботи" з боку держави чи наддержавних інституцій. Ми маємо стати якнайбільш складнішими та мало зрозумілими для наших ворогів. Цим й переможемо!