Get Mystery Box with random crypto!

​РІВНЕНСЬКИЙ ФЕНОМЕН (або ще раз про демографію) Демографія - | Zentropa Ukraine

​РІВНЕНСЬКИЙ ФЕНОМЕН
(або ще раз про демографію)

Демографія - це питання, яке має цікавити всіх без винятку здравомислячих людей, які пережвають за існування свого народу. Без цього всі здобутки в галузі науки та техніки, культури, геополітики, зростання жирів у маслі не мають жодного сенсу, бо переміг врешті-решт той, хто вижив, а не той, хто звів високі піраміди та хмарочоси й зник з лиця Землі.

Тепер найцікавіше питання: а де ж Європі таке місце, де білі люди вдало розмножуються? Відразу відкидаємо статистику по містах Франції, де демографічний приріст забезпечений далеко не корінним населенням, чи території на зразок Косово. І от виявляється, що така благословенна земля знаходиться саме в Україні, а саме на Рівненщині.

Що в лютому 1995 році, що в післямайданному 2015-му райони навколо Рокитнівського району Рівнещини по народжуваності в плюсах. Те ж саме в доволі стабільному 2011 році. І, що важливо, рівень фертильності в цьому місці є вищим за рівень самовідтворення, тобто народжується в середньому більше 2 дітей на одну жінку. Чого не скажеш, в той же час, про великі міста, де прибуток на душу населення значно вищий і стабільніший, а народжуваність значно слабша. Навіть обласний центр Рівне досягає іноді в природному прирості населення рівня Києва, хоч столиця, зазначимо, не може тут йти в порівняння в силу матеріальних ресурсів та потоку молодих людей, які за більш-менш нормальних обставин мають народжувати дітей. Та й, як не дивно, україська Волинь та Карпатський регіон виглядає значно краще, для прикладу, ніж сита Німеччина (де і то плодяться здебільшого не німці).

В чому ж секрет Рівненського Полісся? Спадає на думку стійка релігійність, а саме належність до УПЦ ("не патріотичних конфесій") та протестантських деномінацій (зокрема п'ятидесятників), відносна ізольованість краю від згубних впливів великих міст, хутірська організація поселень (яка збереглася в силу відсутності комуністичної влади до 1939 року), що дає змогу без проблем масштабувати житло і с/г угіддя для молодих сімей. А можливо і чинник певної свідомості у населення, яке інстинктивно приймає рішення на користь дітей, а не вічного очікування достатньої кількості коштів на освіту в Гарварді.

НАГОЛОСИМО: показники народжуваності в описуваному краї кращі навіть в несприятливі роки аніж у розхвалениї консервативних Польщах та Угорщинах, де існує державна політика, яка все одно здатна підвищити демографічна показники на якісь смішні десяті долі відсотка, проте рівня самовідтворення ці країни не досягають і близько. А справа передовсім в головах людей, а не в державних програмах і матеріальній забезпеченості.

За рівненським феноменом ми спостерігаємо вже багато років, і все очікуємо, коли ж "держава" та всякі соросята почнуть нести в цей "забитий" край "просвітництво", яке поховає цю останню демографічну оазу в Україні. І таки цими роками вже почали: від гендерних студій по школах в райцентрі, до переслідувань сільських пятидесятників, які не поспішають віддавати дітей для всяких рятівних ін'єкцій. А ще в найбільш демографічно успішному селі Європи Глинному перетворили 9-річну школу на 10-річну. То певно, щоб забиті поліщуки швидше потрапили в Оксфорд. Точно!

Молимось за Рівненщину, одним словом.