Ярило — давній слов'янський бог, що уособлював собою образ весняного сонця, пробудження природи і родючості, символ сексуальної потужності і покровитель рослинного світу.
• Ярило їздить на білому коні, вбраний у білий одяг, на голові у нього вінок з весняних квітів — символ життя, неба, вічності, відродження. Сам він молодий, світлоокий і зі світлим кучерявим волоссям. Інколи Ярила уособлювала молода дівчина.
• У лівій руці він тримає в'язку золотого житнього колосся — символ родючості, багатства, щастя. У правій — мертву людську голову, яка символізує швидкоплинність життя — пам'ятай про смерть, а тому живи яро.
• Де Ярило пройде — буде гарний врожай, на кого подивиться — у того в серці розгорається кохання.
• Вмираюче й воскресаюче божество. Як природа на зиму завмирає, а навесні оживає, так само і Ярило «згасає» разом із зимовим сонцем і набирає сили з весняним.
Жахно
