Хухи — лісові духи. В уяві слов'янських народів добрі духи, що за своїм зовнішнім виглядом схожі на маленьких пухнастих звіряток.
• Свої маленькі будинки-нори влаштовують між корінням лісових дерев. Зимою хухи впадають у сплячку і сплять аж до весни. Весною, тільки-но сходять зимові сніги ці лісові духи прокидаються, в цей період у лісі можна почути стукіт, писк, муркотіння і навіть звуки схожі на хрюкіт — це означає, що хухи покидають свої «барлоги», «зимівники» і починають знову жити вільним і безтурботним життям.
• Хухи мають здібність змінювати забарвлення свого хутра в залежності від того місця, де вони перебувають.
• Хухи рідко спілкуються з людьми, але коли спілкуються то стають для людей невидимими. А побачити їх можуть тільки люди з добрим серцем і світлою душею, люди, що ніколи й нікого не ображають.
• Хоча дехто вважає хухів мстивими і злими духами, які можуть і шкодити людині, проте існує багато історій про те, що ці духи часто допомагають мандрівникам, котрі заблукали у лісі, знайти правильну дорогу. Крім цього вони нерідко попереджують людей про небезпеку, що чатує на мандрівників у лісі.
Жахно
