Відьмак — персонаж слов'янської міфології, чаклун.
• Існує два протилежних повір'я про відьмака. За першою версією, він діє заодно з відьмами та є начальником у певній окрузі над ними — себто є просто відьмою-чоловіком.
• За другою, він навпаки захищає людей від чар відьом та
заложних мерців, з якими б'ється на кладовищах, лікує людей та тварин.
• Вважалося, що відьмак за допомогою чар здатен за бажанням обертатись на метелика, коня, вовка чи іншу тварину.
• За повір'ям, відьмак, як і решта чаклунів, буває вродженим або навченим. У вродженого відьмака може не бути бороди, вусів, але наявний маленький хвостик, а віддзеркалення в зіницях догори дриґом.
• Навчений відьмак нічим не відрізняється від нормальної людини.
• Перед смертю відьмак повинен передати свої знання іншій людині. Коли він помирає, настає посуха або йдуть нескінченні дощі.
• За одним повір'ям, після смерті відьмака слід відрубати йому голову, покласти його обличчям униз і забити в рота кілок. Люди вірили, що померлий відьмак лише тоді не перетвориться в упиря.
• За іншим повір'ям, відьмак і після смерті охороняє село, не пускаючи в нього мерців.
Жахно
