Хованець (домовик, годованець, засідач, похатник, інклюзник) — домашній дух-опікун в народних віруваннях Карпат і Підгір’я, забезпечує статків своєму господареві, процвітання в родині, піклується про худобу.
• За народними переказами, людина могла вивести для себе хованця з яйця, знесеного чорною куркою чи півнем, котре потрібно носити під лівою пахвою дев'ять днів, впродовж яких не можна умиватися, стригти нігті, молитися, вітатися, хреститися чи взагалі розмовляти, постити тощо.
• Якщо заборон дотримано, то на дев'ятий день вилуплювався домовик, а якщо його не доносити, то, як подейкують селяни, хованець замучить до смерті.
• Зазвичай, домашній опікун живе на горищі, споживає несолону їжу, передусім харчується пшеничним хлібом, молоком і цукром.
• Якщо хованець образиться на щось, наприклад, йому дадуть солону їжу, то він переб’є увесь посуд, набешкетує у господарстві і взагалі може піти з дому, забравши із собою щастя, або замучить господаря так, що той повіситься.
• Зі смертю господаря домовика зникає і все багатство у будинку. За гуцульськими повір’ями, душу його хованець відравляє в пекло самому Аріднику, який зажене її в яйце, а з нього вилупиться новий дух.
• Вірили, що цього духа можна побачити у хліві з запаленою стрітенською або громничною свічкою.
Жахно
