Діти війни - цей вислів звучить жахливо для будь-якої цивілізованої людини. Проте росія, починаючи з 2014 року робить дітьми війни тисячі українських хлопчиків та дівчаток.
Анексія Криму, окупація окремих територій Донеччини та Луганщини, повномасштабна війна - щодня позбавляють дитинства наших малюків, школярів та підлітків.
Внаслідок російських обстрілів та ракетних ударів по українських містах і селах наші діти не тільки гинуть і зазнають поранень, а й вимушено залишають свої домівки. Вони втратили можливість безпечного та спокійного життя.
Станом на 1 червня, за даними Офісу генпрокурора, під час повномасштабної війни загинуло 485 дітей, 992 отримали поранення. 250 дітей стали сиротами, оскільки їхні батьки загинули чи зникли безвісти. Близько мільйона дітей мають офіційний статус внутрішньо переміщених осіб, а понад 2 мільйони стали біженцями.
Крім того, 393 дитини вважаються зниклими безвісти. Це все приблизні цифри, оскільки точну кількість постраждалих не можливо встановити через бойові дії та окупацію частини територій.
Не винятком є й Житомирщина. Внаслідок російських бомбардувань на території нашої області загинули троє дітей. Ще 12 отримали поранення.
Також на сьогодні відомо про близько 19,5 тисяч випадків депортації дітей. росіяни не просто крадуть дитинство в наших дітей, вони забирають їх життя.
За кожним обірваним чи скаліченим дитячим життям стоїть злочин російської держави-окупанта та її армії. Ці злочини не мають строку давності. росія обов’язково понесе за них відповідальність, як і за всі свої дії проти нашої країни.
Україна робить все можливе для того, щоб зберегти дітей та захистити їх права попри агресію Російської Федерації. Діти – це майбутнє будь-якої нації, тому держава робить все для того, щоб забезпечити психологічну, медичну та соціальну підтримку дітей, отримання ними освіти.
Нехай ці дзвони лунають як нагадування про виклики, які долають наші діти. Про наші втрати й поневіряння та водночас про наше майбутнє, до якого ми прямуємо, наближаючи нашу Перемогу!
