2022-06-01 14:28:59
Щороку 1 червня ми відзначаємо Міжнародний день захисту дітей. Саме ми хочемо бачити здійснення своїх мрій і сподівань. Прагнемо, щоб вони росли здоровими та радісними.
Цього року ми відзначаємо цей день в умовах війни, яку принесли на нашу землю російські війська. Ранок 24 лютого змінив долі тисяч дітей в Україні, зруйнувавши їх щасливе дитинство та позбавивши батьківського піклування.
Проте секрет непереможності українців полягає в тому, що у часи найважчих випробувань ми гуртуємось, щоб підтримувати одне одного. Саме тому діти, які залишились сиротами через війну, мають можливість отримати піклування та підтримку.
Сьогодні із задоволенням познайомився з чудовою родиною Степанюків, що проживають в Станишівській громаді та створили ДБСТ ще 6 років тому. Світлана Анатоліївна та Олександр Васильович завжди жили надією взяти у родину дитину та створити прийомну сім’ю. На сьогодні їх мрія здійснилась й наразі тут виховуються п’ятеро найщасливіших дітей.
Найстарший син, Олег уже працює лікарем, Костянтин – студент першокурсник одного з київських університетів, Макар та Анюта є учнями Центру професійно-технічної освіти Житомира, а молодші Марійка та Павлик – школярі.
Родина жила своїм звичним життям, поки в нашу державу не прийшла страшна війна. В ці важкі часи сім’я Степанюків не залишилась байдужою, і вже в перші дні прийняли у свою дружну родину ще трьох рідних братиків: Олексія, Дмитрика та Віталія, яких оточили теплом та турботою.
Тим часом тато Олександр став волонтером, допомагав евакуювати родини з дітьми на безпечні території. У родини з’явилася ще одна спільна справа. Старші діти Макар та Анюта також долучилися до волонтерства, допомагають надавати допомогу для багатодітних родин та родин, які опинилися в скрутному становищі. Саме такі добрі справи є їх невеличким вкладом у нашу велику перемогу.
Також відвідали ще сім’ю Тужиків, що проживає в Пулинській громаді. Дитячий будинок Євгена Сергійовича та Ольги Миколаївни створений порівняно недавно, але вже має свою особливу історію. Батько цієї родини зараз захищає нашу Батьківщину від ворога.
На вихованні в родині перебувало п’ятеро дітей-вихованців: Владислав, Даниїл, Іван, Вікторія, Ярослава та п’ятеро власних: Маргарита, Владислав, Богдан, Назар, Мілана. Але під час війни у сім’ї народилася ще одна дитинка Євгеній, у той час, коли батько призваний до лав Збройних Сил України. Сьогодні батько після контузії перебуває вдома з родиною.
Як правильно підкреслив Євген, кожен з українців на своєму місці повинен тримати стрій. Після перемоги ми повинні подарувати кожній дитині, яка втратила батьків внаслідок бойових дій, сім’ю. Легко сказати, але складно зробити, проте прагнути цього варто. Адже чужих дітей не буває – усі вони наші.
Працюємо на перемогу заради наших дітей!
6.8K viewsedited 11:28
