9:00 загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок російської агресії
Сумчанину Євгену Могиленку було 35 років.
Народився в Сумах. Навчався в 10-й школі. Був різноробочим. Останні роки працював на одній із сумській автомийок, займався рекламою.
Дуже любив свою роботу, розповідає його мати Раїса Іванівна.
Перші тижні після повномасштабного вторгнення Євген залишався вдома, в Сумах. А його мати з бабусею були в цей час в селі Дернове Тростянецької громади.
Там якраз точилися запеклі бої. Син, побоюючись за життя рідних, вирішив піти до них. Оскільки автобуси та інший транспорт не їздив, а повсюду стояли російські блокпости, то Євген вирушив пішки.
Мати його всіляко відмовляла від цієї ідеї, але він не послухав її.
Востаннє на зв‘язок Євген вийшов 8 березня, в день, коли почав іти в сторону Тростянця. Далі - його телефон був вимкненим.
До села Дернове Євген так і не дійшов. Мама довго шукала сина. Про його долю нічого не було відомо.
І лише у липні 2022 року їй повідомили, що Євгена знайшли мертвим. Його невпізнане тіло зберігали в морзі із березня, аж доки знайдуться рідні, щоб ідентифікувати загиблого.
Деталі смерті Євгена невідомі, але швидше за все, поблизу Боромлі, у березні, його взяли в полон росіяни. Далі катували і убили.
Євгена знайшли зі зв‘язаними руками. Загинув він від вогнепального поранення.
У нього лишилася громадянська дружина та 12-річна донька.
Пам‘ятаємо
