КОЛИ Б МЕНІ ЩАСТЯ
коли б мені щастя любити тебе
дароване небом було б
сто літ — то захмарний Памір і Тибет
я б словом пробіг мов галоп
тоді б недомовленість кращих зі слів
я б вимовив — виніс у звук
і мед первоцвітний і сік вогких слив
із губ твоїх пив би і рук
я б морем Хорватії снився тобі
я б небом Далмації був
я б море у небі для тебе втопив
і небо для моря здобув
я б свіжість трави для твоїх шепотінь
у пахощах степу розлив
куди б не лягла твоя лагідна тінь
я б тиш їй пречисту стелив
ти бачила плющ що сніги пережив
й здирається деревом в вись
я б кров йому власну для вищих вершин
дав щоб нам не всох він колись
я б часу нестримність тримав за обшлаг
я б сам ним світився для нас
допоки ранкова зоря не зійшла б
крізь наш розколошканий час
22.01.2023
