Із спільноти «Українська мова» «Палає Київ у вогні, горять сталеві БТРи там на межі-передовій, народ боронять волонтери. Палають шини і серця, ніхто не хоче помирати, Перед екраном матері і там, і там їхні солдати.. Там у шоломі зі щитом, стоїть з Франківщини хлопчина, з червоним на грудях хрестом, поранених несе дівчина. Стоїть із Харкова Андрій, Сашко тримає оборону, він тут вже 48 днів, як сам приїхав з Краснодону. Ось знову хвиля йде атак, усе змітають водомети, морозно трошки: «-2», горять позаду вже намети… Всіх щільно взяли у кільце, здається ОСЬ (!) наш дух зламають Та хтось із права затягнув, народний гімн усі співають. Тримати крепко треба щит, бо там позаду наші діти, батьки стоять і матері, нема куди нам відступити…» Знай наших 151 views13:01
