Творення глибокого образу на прикладі 'Valse melancolique' Оль | ЗНО в серденьку (Українська мова та література)

Творення глибокого образу на прикладі "Valse melancolique" Ольги Кобилянської

Те, як авторка формує образ Софії, дуже гарно демонструє різні прийоми створення по-справжньому глибокого й цікавого персонажа.

Гляньмо, як письменниця знайомить нас із цією героїнею - повільно, крок за кроком: спочатку очима другорядних персонажів, тоді головних і лише потім безпосередньо. Таке розкриття образу нарощує навколо нього напругу й ауру таємничості, незвичності. Саме це ловить нас на гачок із самого початку новели. Нам вже цікаво, що ж "не так" із цією дівчиною.
Далі, коли ми вже мали б розвіяти весь туман здогадок, авторка посилює гостроту нашого сприйняття новими поворотами - трагічне кохання Софії, проблеми в сім'ї, смерть матері... Усе це ми дізнаємось поступово і знову-таки через посередництво інших персонажів.
Якби цей твір писали в часи панування романтизму/реалізму, то Софія як персонаж була б "пласкою" - ми все про неї знали б одразу, ще на етапі експозиції. Погодьтесь, це нудно!
Несподіваною є й кульмінація твору - смерть героїні. Вона помирає не так, як треба А якось нелогічно, недолуго... Так, ми розуміємо символізм ситуації, але водночас упевнені, що цього б ніколи не сталося в реальному житті. Людина не може настільки возз'єднатися з мистецтвом, щоб музикант помер тоді, коли "помирає" його інструмент. Хіба що ця смерть буде метафоричною

Пост вже й так довгий, а ми не висловили ще й половини того, що хотілося!

Тож далі буде...