Алтай вирушив на темний бік МісяцяЯ навіть не знаю, з чого почати, бо щоразу писати некрологи все складніше.
Ти був справжньою людиною півночі: лаконічний, твердий, красивий і стриманий.
Міг по-батьківськи дати пораду, навіть якщо я її не просила, і, найчастіше, мав рацію. Був загартований в'язницею і часто казав, що ти зміг отримати з цього максимум користі. З тобою можна було говорити про все на світі.
Я пояснювала тобі, чому в епоху постмодерну можна відправити на будь-яке повідомлення стікер з котом і він усіх влаштує. У відповідь ми, як діти, питали в тебе як жилося в давнину (чит. 90-ті), чи матюкалися, що слухали й інші дурниці, з яких потім сміялися з Ростіком.
Згадую зараз, як ти не давав мені спати в бліндажі своїм хропінням, а потім я відсипалася, проспала наступ і те, як ви бігали від нурсів з тим кумедним хлопцем із 98. Як змушував мене їсти, бо "не можна брати на три дні одну банку тушонки, давай бери їжу, інакше лаятимемося».
У тебе залишилася дружина та троє чудових дітей. Впевнена, вони будуть пишатися своїм батьком.
Банка для допомоги сім'ї:https://send.monobank.ua/jar/6Z1Z35ishe
Згадую зі сльозами на очах діалоги на кшталт цього:
– Ірино, що таке крінж?
- Ну, це як іспанський сором.
- Тобто С. - це крінж?Ти Герой, Михайло, я ніколи тебе не забуду.
Назавжди у строю. Честь!
