Русь? Ні, не чули(( Та, козакам бувало іноді настільки труд | Анахронізм
Русь? Ні, не чули((
Та, козакам бувало іноді настільки трудно, що приходилось відмовлятися від претензій на Київську Русь. Так сталося у 18 ст. і почалося все із знаменитої Конституції Пилипа Орлика 1710 р. У перекладі із староукраїнської там йшлося про таке: «Ми, суперкласний і мегакрутий козацький народ, беремо свій початок від хозар». Ага, тих самих хозар, з якими мали серйозні разборки перші руські князі.
У ті часи взагалі був якийсь особливий фетиш виводити народи із давніх напівлегендарних племен. Так, шляхта Речі Посполитої вважала себе нащадками сарматів, а русинів всякі там європейці могли назвати роксоланами. З давніх народів вакантними залишалися лише хозари, що козакам підходило (бо хозар-козар-козак).
Але перепрошую, які взагалі хозари, якщо ми - нащадки русичів, ми воювали за руську віру та вітчизну?!? В запропонованій козаками схемі взагалі не було місця києво-руському минулому: після розповіді про хозарських каганів автор відразу переходить до польських королів, а після них – до Богдана Хмельницького та Івана Мазепи. Чого ж козаки проміняли славну Русь, на якихось ноунеймів-хозар?
А все тому, шо про права на Русь заявляли московські царі. Вони вважали, що є спадкоємцями руських князів, тож мають виключне право на всі руські території, куди входила і Україна. Ба більше, їхній предок Володимир Великий охрестив усіх русів, тож вони мають права на Русь ще й із релігійної точки зору. Над цими всіма претензіями десятиліттями працювала інтелектуальна потуга православної церкви. Козакам в цій всій руській історії було зарезервовано місце вірних підданих царя, що їх не дуже влаштовувало.
Тож козаки хотіли якось відмежуватися від Московії з її царем, і заради цього вони готові були пожертвувати своїм руським спадком. Логіка козаків була така: якщо важко конкурувати з московитами за спадок Русі – відмовляємося від нього. Оскільки ішлося про незалежність від Московії, то виведення «початків історії» від хозар дозволяло оминути києво-руський період та його героїв, чиїми спадкоємцями вважалися московські самодержці.
Отже козацький план-капкан виглядав наступним чином: козаки походять від інших давніх народів, ніж московити, їхні правителі були іншими, а віру, хоч і єдину православну, козаки прийняли раніше. Відтак, козаків з царем поєднує тільки присяга Хмельницького, але цар її порушив, тож Військо Запорозьке звільняється від своїх обов’язків перед володарями Московії, чим і виправдано у Конституції дії Івана Мазепи. Відповідно, не маючи нічого спільного з предками російських монархів, козаки-хозари не мусять їм підкорятися.
І хоча вся ця хозарська версія дуже сумнівна, все ж діалог козаків із московським царем щодо «українського питання» виглядав би так:
Цар: Привіт, козаки. Я правитель всія Русі, а ви руський народ, значить виходить я типу і ваш правитель.
Козаки: Йой, старенький, та ніхто не спорить шо ти володар Русі, гаразд? Але ми не русскіє. Ми, козаки, нащадки давніх хозар, які були тут ще до Русі, тож ми маємо більше прав на Україну ніж ти!
Цар: Ну окей, але ж ви одної зі мною віри, яку мій дідо Володимир Великий приніс на ваші землі…
Козаки: Ахах, та наш дідо, хозарський каган, прийняв хрещення від греків ще до того як твій Володимир на світ родився)
Цар: Дідько.
