Ще один братній народ За краєм континенту на далекому остро | Анахронізм
Ще один братній народ
За краєм континенту на далекому острові живуть ірландці. У сучасній європейській історіографії є тренд порівнювати їх і українців як народи, чия національна історія має спільний шаблон: війна з імперіалізмом, непомітність на європейській історичній арені (так звані неісторичні нації, яких історики люблять обділяти увагою), дискримінація за національною ознакою, мовна проблема, насильна асиміляція, національне кріпацтво, релігійні переслідування, запекла (і не завжди вдала) боротьба за незалежність, вимушена масова еміграція і геноциди – одним словом, шо в нас шо в них тотальна журба.
В той час, як ми боролися спершу із поляками, а потім із росіянами за власне право на самовизначення, ірландці мали такі ж трабли із набагато крутішою імперією, яка тоді кришувала пів світу – Великою Британією. Британці почали захоплення Ірландії ще в 12 ст. Відтоді ірландці періодично повставали проти окупантів. Із прийняттям англійцями протестантства, протистояння набуло кривавих обертів релігійної ворожнечі (ірландці досі залишаються католиками). Шось подібне у нас було з поляками (згадайте як в Гайдамаках Гонта вбиває своїх синів за те, шо вони католики - звісно ж це не історичний факт, однак це гарно демонструє тодішній градус релігійної ненависті).
Ірландці століттями піддавались англізації, в результаті чого ірландською зараз майже ніхто не розмовляє. Були спроби повернутись до рідної мови, та принади англійської (якою розмовляє більшість і яка відкриває двері в глобальне англомовне ком’юніті) взяли гору. До того ж, ірландцям котрі виросли в англомовному середовищі, було надзвичайно важко перейти на мову кельтської групи, яку ще треба було постаратись вивчити + бути справжнім ентузіастом/сподвижником щоб використовувати її в побуті (бо більшість ірландців просто тебе не зрозуміє). Становище ірландської мови нині в рази плачевніше ніж української, хоча ірландці мають власний ірландський діалект англійської, який іншим інгліш нейтів спікерам складно розуміти.
В Ірландії був свій Голодомор (Great Famine) ще в 19 ст. Тамтешні бідні селяни дуже покладались на картоплю, як на дешевий і поживний продукт і вирощували лише її. Раптом ірландську бульбу вразила хвороба, весь урожай пішов спати, а влада в Лондоні забила на проблему болт. В результаті померло +- мільйон ірландців і почалась масова еміграція. Як і в Україні, в Ірландії це суттєво змінило демографічну картину (третина людей загинула або виїхала з країни) на користь лояльних до імперії верств населення. Самі ж ірландці часто порівнюють свою трагедію з нашим Голодомором, намагаючись довести, що їхній Великий Голод не був звичайним неврожаєм, прорахунком чи недбальством влади, а мав на меті урізати соціальну базу для потенційного невдоволення імперською політикою.
Якщо вийти за межі чисто історичного порівняння, всі ці паралелі означають те, що ірландці з власного досвіду можуть зрозуміти наш біль, а ми їхній. Можливо, вони зрозуміють його краще ніж ті народи, котрі вже давно нав’язують нам своє братерство. Як вважаєте, який народ із запропонованих нижче є найбільш "братнім" українцям?
