"Ми проти вас" Фредрік Бакман, Книголав, 2020
#AV_рецензія
"Ми проти вас" - це друга книга серії "Бйорнстад", і про першу, "Ведмеже місто", я писала тут: https://t.me/av_writer/524 і дуже вподобала.
Друга книга далася мені значно важче. Не тому, що тут були смерті. І не тому, що це книга, яку можна занести в Рекорди Гіннеса як книгу
ізнайдовшою
експозицієюевер, а тому що книги про моїх улюблених персонажів я не читаю, я у них провалююся.
Чесно: завжди і всюди в книжках я шукаю людей. Мені байдуже на світ, на динамічність сюжету, на фактологічні огріхи, якщо я знаходжу персонажа, якому віддаю серце. Від таких книжок чуєш, як стукотить у скронях. Від таких історій аж усе ниє. Коли персонаж - Беньямін Овіч, Лісбет Саландер чи Інеж Гхава - стає для тебе живішим за усіх живих.
Важко дібрати слова, коли таке трапляється. Це книжка про падіння цілого міста і про його злет. Про маленьких великих людей. Про спорт і кохання. Про дурість і велич. Якщо ви думаєте, що Бакман вас не дістане - повірте, дістане. Не одним персонажем, так іншим, не однією думкою, так іншою. Він дивовижно підмічає те, що ображає жінок і те, що ображає чоловіків, якщо вони раптом "відбиваються від зграї". Треба бути дуже сміливим, щоб писати такі книжки. Він, як лицар, стає на захист скривджених і пхає носом у власні проблеми ціле суспільство - не тільки шведське, а людську спільноту загалом. Він показує, що ті, кого суспільство хоче якось обійти, щоб не образити, не бажають, аби з ними так поводилися, бо вони є його частиною і мають права бути такими, якими є, без усіляких знижок і дозволів. Він показує, що саме суспільство, у прагненні бути "справедливим і чесним", може виявляти монструозне лицемірство.
Бакман вміє створити плетиво з історій 20-40 людей, до кожного з яких - від безіменного вчителя із кемпінга до головного героя - ти маєш якісь почуття і ніколи в них не плутаєшся. Це мереживо з людських вчинків сплітається у величезну драму і протистояння двох міст - Бйорнстада і Геда. А тоді перетікає у протистояння Бйорнстада-міста і Бйорнстада-хокейного клубу. А тоді - у протистояння Бйорнстада, Геда, обох клубів, їхніх вболівальників, звичайних мешканців із Беньї Овічем і Майєю Андерссон. Це постійне ми проти вас. Можливо, навіть Бакман проти цілого світу. Бакман проти гомофобії, віктімблеймінгу, жінконенависництва, мізогінії. І повірте, іноді від тексту цієї книги стає соромно. Тому що в реальному житті ти далеко не завжди опиняєшся на стороні того, кого притискають - через страх, бажання "просто робити свою справу", сором чи неможливість подолати власну зашореність і поставити себе на місце іншого.
Авжеж, у цій книзі є недоліки, але коли її дочитуєш, то про них не хочеться згадувати. Бо в тебе буквально все валиться з рук, настільки вона емоційна.
Бакман обіцяє третю книгу, хоча, насправді, я не знаю, що ще можна додати до другої. Тільки сподіваюся, що всі його похмурі передбачення виявляться все ж неправдою, бо дуже важко пережити стільки з цими людьми і когось із них втратити у геть не обов'язковому продовженні.
-----
ФБ: https://www.facebook.com/avowriter
ТГ: https://t.me/av_writer
ІГ: https://www.instagram.com/iryna.grabovska
Підтримати авторку: https://www.patreon.com/irynagrabovska
