2023-03-23 00:19:57
The Atlantic: "Жорстока правда така: кордони України 1991 року не мали повною мірою сенсу ("did not fully make sense") для нової незалежної країни на кордоні з Росією.
Містячи великі ділянки історичної Росії, мільйони етнічних росіян і важливу російську військово-морську базу в Севастополі на Кримському півострові (яка була передана Україні лише 1954 року і навіть зараз є домівкою лише для невеликої кількості етнічних українців), ці кордони фактично гарантували російську гегемонію в короткостроковій перспективі. Саме тому проросійські кандидати в президенти перемагали майже на всіх виборах в Україні від 1991 року до революції "Євромайдану" 2014 року. Дійсно, в останнє десятиліття правлять українські партії з яскравим національним ухилом почасти тому, що до електорату більше не входять мешканці Донбасу чи Криму.
Таким чином, з точки зору Росії, зобов'язання 1991 і 1994 років були здебільшого формальністю, оскільки Москва очікувала, що Україна міцно залишиться в її орбіті.
Залишалося дочекатися, як виникне сильний український націоналістичний рух, як зараз, орієнтований на Європу і прагнучий незалежності від Росії, і кордони 1991 року створили б фатальний конфлікт між українською державністю і росіянами, багато з яких розглядають Україну, особливо на схід від Дніпра, як невід'ємну частину Росії.
Росія може вести "агресивну війну" згідно з нормами права, але з погляду історії та стратегії вона рухається до запобігання серйозного погіршення свого стратегічного становища зі ставками, які для неї майже так само екзистенційні, як і для України"
11 viewsBatman, 21:19