Порівняйте ці два фото.Зліва на фото - українська родина, де мама та донечка втратили ноги
через напад путіна на Україну. Справа - сім‘я росіян, котрі прагнуть розповісти всьому світу, як
вони постраждали від путіна.Мені бракує слів аби порівняти ці два фото.
Але давайте більш детально.
По-перше, щоб зрозуміти всю глибину дисонансу треба згадати, що Оскар — зовсім не політична премія (як заявляють його організатори), але чомусь цією “неполітичною” премією нагороджують фільм про російського політика Навального.
Того самого Навального котрий, доречі, неодноразово підтверджував слова старого маразматика, що
Крим російський і саме Навальний став автором крилатого вислову в росії «
Крим ‒ це бутерброд з ковбасою, чи що, щоб його туди-сюди повертати».
І все це відбувається в той час, коли від рук російської армії, щодня гинуть наші люди і не тільки військові, а, нажаль, ще й велика кількість мирних людей, людей літнього віку та маленьких діточок…
Тобто коли Оскар каже, що вони не про політику то варто було б сказати відверто —
Оскар про «нечесну» політику. І це ще не все: в цій же номінації був фільм українського співвиробництва «
Дім зі скалок». Це фільм про дітей зі складних родин, які потрапили до притулку поруч з війною. В притулку вони проводять 9 місяців і або повертаються до батьків, або потрапляють в інтернат чи прийомну родину. І все це дуже близько до лінії фронту. Актори цього фільму це
реальні виховательки та діти з Лисичанську. У цього кіно
не було жодного сценарію, а було лише реальне життя, дві війни, одна через росіян, - інша в родинах.
Пояснювати сюрреалізм лицемірства не буду, він тут як на обличчі. І, нажаль, це не єдиний його прояв, бо як показує практика
з усіх сторін є лише власні інтереси, але зараз ця тема не на часі. Про це варто просто пам’ятати.
Зараз важливо перемогти, використовуючи всіх і все що є навколо нас.
#ДумкиБлауша
