#Стус #Таємне_життя_відомих_людей Як добре те, що смерті не | Перехідник на Книжковий бункер
#Стус #Таємне_життя_відомих_людей
Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест,
що перед вами, судді, не клонюся
в передчутті недовідомих верст,
Чому Медведчук винен у смерті Василя Стуса?
13 травня 1980 року відносно Василя Стуса порушено кримінальну справу, а вже 15 травня його затримали згідно з запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою. Головне звинувачення — поет виготовлював, зберігав та розповсюджував «з метою підриву та ослаблення радянської влади ворожу літературу, що порочить радянський державний і суспільний лад»,
Захисником Стуса у цій справі виступив Віктор Медведчук. Проте до цього моменту його адвокатську роботу з професійної точки зору ще ніхто не оцінював. Є інформація, що Медведчук не ознайомлювався з кримінальною справою. Стус не одноразово просив залучити міжнародного адвоката, адже знав, що «Інститут політичної адвокатури в СРСР практично відсутній. А другий прокурор мені не потрібен»
29 вересня 1980 року було розпочато судовий розгляд справи. Процес був закритим, до зали суду не впустили навіть дружину Стуса. Медведчук підтримував суд та визнавав провину підзахисного, тому Стус по суті здійснював свій захист самостійно.
Василь вимагав, щоб на суді були присутні представники міжнародних організацій та журналісти радянської й зарубіжної преси, проте йому відмовили. Не підтримав Стуса і його адвокат, який заявив, що покладається «На розгляд суду».
«Я відмовляюсь від адвоката Медведчука і взагалі від любого Радянського адвоката. Я вимагаю адвоката з міжнародної правової організації»
Прокурор прохає відхилити прохання Стуса, Медведчук з ним погоджується, відмовляючи в праві на захист міжнародними адвокатами. Після оголошення обвинувального висновку, Стус відповів:
«В чому саме обвинувачують мені зрозуміло. Але винним я себе не визнаю»
Згодом у суді виступить Микола Сірик, який буде справжнім провокатором проти Стуса та Медведчук не поставить жодного питання свідку. Своєю чергою свідки-захисники Василя не боялися радянської влади, а проти Світлани Кириченко в той же день було порушено кримінальну справу.
Прокурор Армасова просить для «особливо небезпечного рецидивіста» 10 років позбавлення волі та 5 років заслання, згодом слово надається захиснику Медведчуку:
«Товариші судді!
Предметом судового розгляду, ось вже на протязі трьох днів являється кримінальна справа по звинуваченню Стуса Василя Семеновича в скоєнні злочинів, передбачених ст. 62 ч. 2 КК України та ч 2 ст. 70 КК РРФСР. Кваліфікацію його дій я вважаю вірною.
Але при винесенні вироку я прошу урахувати всі обставини, які характеризують особу підсудного, його відношення до праці, фізичний стан та стан здоров'я, всі ці обставини заслуговують уваги і потребують ретельного вивчення з Вашої сторони.
Це пов'язано не тільки з вимогою закону але й з тим, що тільки враховуючи їх при обранні міри покарання Ваш вирок, винесений в нарадчій кімнаті, буде обґрунтований та справедливий»
Стус не мав навіть можливості виголосити останнє слово.
Наступного дня Василю оголосили вирок, він його навіть не оскаржував, адже не вірив у радянські суди. Поет розумів. що для нього це кінець, адже ще одного заслання він не витримає.
Тому ще раз дивимося на Медведчука в кайданках і радіємо
@b00k_thief
