Що запам’яталося в 2021? Найголовніше те, що я побував на трь | Книгоголізм як альтер еґо

Що запам’яталося в 2021?

Найголовніше те, що я побував на трьох фестивалях (це аж на три більше ніж у минулі роки):
Книжковий Арсенал - https://bit.ly/3Jos2Al
КомікКон Україна - https://bit.ly/3EHJCLQ
Черкаський книжковий фестиваль - https://bit.ly/3qCMQLC

Фестивалі це ідеальне місце для знайомств та спілкування. Ніякі фб спільноти чи чатики цього не замінять.

Які книги закарбувалися у пам’яті?

Дуже важко щось виділити. Було прочитано багато знакових книг, таких як “Вбити пересмішника” або “Місто” Підмогильного.

Мабуть в цьому році я не буду обирати топ чи щось таке.

От як обрати між “Арканом вовків”, що безсумнівно найкраще фентезі української літератури, та любов’ю мого дитинства “Око світу”?
Цього року мій мозок взривали “Голий ланч” та “Чарівна ти” Поланіка. А ще їм допоміг “Антеро”, який я досі переварюю і не можу до кінця зрозуміти.
За пальму першості в українському міському фентезі боролися “Лазарус” і “Тінь на порозі” Нати Гриценко. І хоч роман Тараторіної дуже сильний, я не можу сказати, що він мені настільки більше сподобався.
Я закрив борг по готичній літературі від Жупанського. Мерріт і Бірс DONE. Та на черзі ще свіженький Меккен.
Знову ж, як обрати між Желязни і Бредбері? “Джек тіньовий” вразив нестандартним світом та незвичним швидким темпом оповіді. На іншому боці “Щось лихе насуває”, де автор використовує зовсім інші прийоми - історія розвивається повільно і персонажі намагаються розкритися максимально без браку сторінок.

А ще були оповідання Діка, які неможливо пропустити та польський “Закон Ордену” (де також оповідання кращі за сам роман). Коротше, скільки всього незабутнього.

Що я точно можу сказати, що цей рік став мальописним. Я накупив і прочитав силу силенну коміксів. Цей вид мистецтва тепер назавжди зі мною, але знову ж - як обрати найкращий за рік?
“Орда”, що вже стала класикою, вразила мене тим, наскільки вона пересікається з сучасними подіями, а використана сатира змушує не відриватися до самого кінця.
5 томів “Проповідника” я прочитав буквально за два вечори. Вони хоч і не сталі у своїй якості, але цей дивний погляд на біблійну міфологію і її трактування з використанням безупинної жорстокості і вульгарності - вражає.
“Пташеня” з класно прописаним світом і художньою частиною, повз яку неможливо пройти мимо. “Захисник вогню” - те ж саме, але вже від наших авторів.

Та все ж ризикну і поставлю на перше місце “Триліум”. Бо він не тільки гарно намальований, але сюжетно не поступається найкращим шедеврам кіно і літератури. Крім того поки ніде не бачив використані прийоми подачі історії.

Увесь список прочитаного на Goodreads - https://www.goodreads.com/user/year_in_books/2021/118829442