Як і скрізь, у моєму Всесвіті теж бувають гарні дні. Сьогодні | Темний бік Місяця 🌒

Як і скрізь, у моєму Всесвіті теж бувають гарні дні. Сьогодні чоловік, якого я кохаю і який робив мені боляче останнім часом, зізнався у своєму стресі. Він щиро вибачився переді мною за все. Сказав, що це його вина, і що він, як чоловік не має права так чинити. Пізніше він пояснив чому тримав мене на певній умовній відстані, бо він йде на штурм незабаром. Штурмова бригада. Він розуміє, що його чекає і він з цим живе весь час. 24/7. Йобана русня. Ми всі скалічені війною. Кожен по своєму, але всі. Він зізнавався мені у найпотаємнішому. Він сказав, що розповів мені це, бо відчув, що може мене втратити, хоча напевно десь він хотів мене втратити, бо не хоче зв'язувати мене із людиною з непевним майбутнім - собою. Це було так відверто і жахливо. Це жахи війни. Коли сильні люди плачуть. Коли люди бояться завтра і не через примарну невідомість, а через визначеність небезпеки