Пливуть хати. Я бреду по коліна у спогадах. Чиїсь діди Ко | Печера Дракона
Пливуть хати. Я бреду по коліна у спогадах. Чиїсь діди Кожну цеглу складали мов золото. Чиїсь баби Посадили черешні і айстрики. Чиїсь тати Тут ловили на м’якуш карасика. Чиїсь мами Закопали під деревом пупчики. Нявчать коти, Перелякані лагідні мурчики. Пливуть качки І нажахано так озираються. Собачий слід Заливає вода, він вгризається. Пливуть хрести Мертві пишуть, де будуть ховатися. Кричать птахи: Ми не маєм куди повертатися! Пливуть життя І впадають у море із відчаю. Біжить дитя І волочить дитинство скалічене. Ми всі кричимo Світ продовжує гратися в хованки. Пливуть хати, Виривають з корінням нам спогади.