за два дні перед дорогою просто намагаюсь налаштуватись на пої | штучки Мандзюк 🤍

за два дні перед дорогою просто намагаюсь налаштуватись на поїздку, бо з кожним разом це зробити стає все важче. я вже чітко розумію, яка небезпека чекає попереду, який біль побачу, яких людей зустріну і що буде мене оточувати — пекло

а згодом я повернусь додому і буду сидіти на своєму дивані, дивитись у вікно годинами і плакати та не розуміти чому? за що? як далі? як допомогти більше? чи роблю я достатньо?

після кожної поїздки у мене ступор, апатія і не розуміння того як рухатись далі. і якби я вела політичний, військовий або журналістський блог — мені було б простіше, не потрібно було б переборювати свої емоції та почуття і варто було б рухатись в тому самому напрямку

а я веду лайфстайл блог, де дівчата слідкують за тобою через дівчачі розмови, тренування, поради, через сімейний затишок, я співпрацюю з брендами які транслюють догляд за тілом, стильний одяг, домашній побут

і переді мною весь час дилема: як поєднувати ці два світи — біль і любов

не можу залишити ні те, ні інше, не можу …