Листи від адвоката

2022-02-25 09:37:23 Увага

Проти українців почалася фішингова атака! На електронні адреси громадян надходять листи з прикріпленими файлами невизначеного характеру.

Не виключено розсилки подібних повідомлень в месенджери.

Ворожі сили мають на меті отримати доступ до електронних пристроїв українців для збору великого масиву інформації!

В ЖОДНОМУ РАЗІ НЕ ВІДКРИВАЙТЕ ВМІСТ ТАКИХ ЛИСТІВ ТА ПОВІДОМЛЕНЬ!!!
Пам'ятайте про кібергігієну!

Бережіть свої життя та Україну!

Зупинимо #інфотерор Відкрити / Коментувати

2022-02-24 15:36:54 Увага! Терміново відпишіться від ворожих каналів. Там розповсюджується антиукраїнська пропаганда. Відкрити / Коментувати

2022-01-23 13:35:16 ​​Помилковий переказ: як повертаються кошти

Помилковим переказом (платежем) є перерахування коштів із рахунку неналежного платника або на рахунок неналежного отримувача, що сталось із вини банку або іншого учасника переказу.
Але що роботи, коли таке сталось з вами?

ВАЖЛИВО: допис не стосується помилково зарахованих платежів до бюджетів, оскільки для цього затверджено окремий порядок.

Діяти треба оперативно
Якщо кошти ще не були списані з вашого рахунку або були списані, але ще не зараховані на рахунок неналежного отримувача чи не видані йому у готівковій формі, ви маєте право подати до свого банку заяву про відкликання платежу та повернення коштів.
Заява подається у довільній формі, однак рекомендуємо:
вказувати повне ім’я та контактну інформацію;
зазначати точну інформацію про переказ: бажано додати копію платіжного документа, за яким відбулось помилкове перерахування;
чітко вказати, що платіж був помилковим та ви просите відкликати платіж і повернути кошти на ваш рахунок (бажано вказати, на який саме рахунок).

А якщо вже запізно?
У такому випадку порядок дій залежить від того, хто винен у помилці: банк чи клієнт, а також чи був платник належним (є імовірність того, що банк міг списати кошти не у того платника).

Якщо винен банк: неналежний отримувач
Негайно після виявлення помилки, банк-винуватець зобов’язаний перерахувати кошти належному отримувачу, а у разі прострочення – такий отримувач має право вимагати сплати пені у розмірі 0,1% від суми переказу за кожен день затримки, але пеня не може перевищити 10% від суми переказу. Одночасно, банк повідомляє неналежного отримувача про помилковий переказ та про обов’язок повернути банку кошти у строк 3 робочі дні з дня отримання повідомлення. За неповернення коштів помилковий отримувач також відповідає пенею у розмірі 0,1% від суми за кожен день прострочки, але не більше 10% від переказу. Усі спірні питання будуть вирішуватись у судовому порядку

Якщо винен банк: неналежний платник
Коли банк списав кошти з рахунку не того платника, він також зобов’язаний повернути кошти, а у разі прострочки – сплачувати пеню за відсотковою ставкою по його короткостроковим кредитам. При цьому, розмір пені законом не обмежено.

Якщо винен платник
Коли кошти вже зараховано на рахунок отримувача і помилку зробив клієнт – банк вже не допоможе. У такому разі слід безпосередньо звертатись до отримувача коштів із вимогою про повернення коштів. Вимога має бути письмовою, бажано – надіслана листом з описом вкладення, який підтверджує зміст відправлення. У разі незадоволення вимоги – звертаємось до суду з позовом про стягнення безпідставно набутих коштів.

Таким чином, повернення помилкового переказу коштів – річ можлива, але буде супроводжуватись паперовою роботою. Тому, щоб не додавати собі зайвих клопотів, завжди перевіряйте правильність та актуальність реквізитів платежу. Відкрити / Коментувати

2022-01-19 09:30:00 Всіх вітаю Нещодавно мені поставили питання щодо законності розміщення камер відеоспостереження у під’їздах багатоквартирного будинку. Проблема цікава та заслуговує окремої публікації. Проте, щоб більш-менш детально відповісти на ці питання, об’єму звичайного допису недостатньо, тому вирішив повернутись до старого «телеграфного» формату, з якого я починав цей канал.
При цьому, одразу обумовимо, що питання статті не будуть торкатись правового регулювання відеозйомки у загальному розумінні, а лише зосередимось на відеоспостереженні як засобі забезпечення охорони будинків, їх мешканців та майна від протиправних посягань.
Тож, для кого є нагальним питання відеоспостереження або просто цікава ця тема – запрошую прочитати тут Відкрити / Коментувати

2021-12-12 15:29:09 ​​ Правова допомога pro bono: що це?

Правова допомога pro bono (у перекладі з латини – «заради суспільного блага») є діяльністю з надання юридичних послуг на безкоштовній основі. При цьому, ст. 59 Конституції України зазначає, що у окремих випадках така допомога надається у обов’язковому порядку.

Законодавчі гарантії безоплатної правової допомоги
Базовим у цьому питанні є Закон України «Про безоплатну правову допомогу», який встановив два види допомоги pro bono:
первинна правова допомога (далі - ППД): надання правової інформації та консультацій, складання юридичних документів, які не стосуються судових справ, допомога у забезпеченні доступу до вторинної правової допомоги.
вторинна правова допомога (далі – ВПД): послуги захисту у адміністративних та кримінальних провадженнях, представництво інтересів у судах, складання процесуальних документів (тих, що стосуються розгляду судових справ: позовні заяви, скарги, клопотання тощо).

Кому надається безоплатна правова допомога?
ППД надається усім, на кого поширюється юрисдикція України. Тобто усім, хто перебуває на її території, а громадянам України – поза її межами. Таку допомогу надають усі органи влади або спеціалізовані центри надання ППД, створені такими органами.

ВАЖЛИВО: органи влади надають ППД не з усіх питань, а лише з тих, що перебувають у межах їх компетенції. Для цього, організовуються особисті прийоми або розглядаються письмові звернення про надання ППД. Спеціалізовані центри ППД надають допомогу більш широкого спектру.

Що стосується ВПД, то вона надається не усім, а тим категоріям, вичерпний перелік яких вказано у ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу». У цій же статті передбачені і обмеження щодо обсягів надання ВПД для конкретних категорій осіб (не більше 6 разів протягом бюджетного року).

Чи існує мережа установ щодо надання безоплатної правової допомоги?
Так, на сьогодні в Україні функціонує система Центрів надання безоплатної правової допомоги, із структурою якої ви можете ознайомитись на її сайті. На інтерактивній карті України можливо дуже зручно знайти найближчий до вас центр правової допомоги та його контактні дані.

За рахунок чого надається безоплатна правова допомога?
Фінансування здійснюється за рахунок видатків державного бюджету України або місцевих бюджетів, які розподіляються на відповідний орган влади або установу надання безоплатної правової допомоги.

Чи може бути відмовлено у наданні безоплатної правової допомоги?
У наданні ППД не може бути відмовлено, оскільки за її суттю вона надається, передусім, органами влади у межах їх компетенції. Тобто, якщо особа звертається до конкретного органу влади з метою отримання певних адміністративних послуг чи з будь-якого іншого питання у межах його повноважень, то їй має бути надана допомога. Принаймні, так повинно бути за законом.
Що стосується ВПД, вичерпний перелік підстав передбачений ст. 20 Закону про БПД.

Також варто зауважити, що у Єдиному реєстрі адвокатів України передбачено для адвокатів можливість вказувати, чи надають вони правову допомогу pro bono. Відкрити / Коментувати

2021-11-30 09:30:00 ​​Коли боржник «переписав» майно…

Перш за все, перепрошую за нечасті публікації останнім часом. Але, спробую компенсувати це оглядами практичних питань, які виникають у клієнтів. Ось одна з них.

Доволі типова ситуація: є рішення суду, відкрито виконавче провадження… а боржник «подарував» майно родичам. Виходить «майно Шредінгера» - вона ніби і є, але його і немає, і стягнення на нього не звернеш. То що робити стягувачу?

Правочин, вчинений «на зло»

Правочин – це дія особи, спрямована на набуття цивільних прав та обов’язків. Договори є одним із різновидів правочинів.
Коли правочин вчинений з порушенням закону, він може бути визнаний недійсним за рішенням суду. Недійсність означає, що такий правочин не створює для його учасників жодних юридичних наслідків, а все отримане за таким правочином – підлягає поверненню. Тобто, у юридичному сенсі анулюється все те, для чого укладено правочин.
Одним із видів недійсних правочинів є фіктивні правочини (ст. 234 ЦК України): такі, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались правочином.

Верховний Суд відзначає наступні ознаки фіктивного правочину:
введення в оману інших осіб щодо обставин правочину та дійсних намірів його сторін;
свідомий намір невиконання зобов’язань договору.
Тобто, «переписування» майна на родичів з метою невиплати боргу і є випадком фіктивного правочину (вчиненого «на зло»).

Чи існують позитивні приклади захисту прав стягувачів?

Так. У постанові від 03.07.2019 по справі №369/11268/16-ц Велика Палата Верховного Суду залишила у силі рішення судів, які вирішили справу на користь кредитора: боржник, знаючи про рішення суду щодо стягнення боргу, подарував майно своїм синам. Суди визнали такі договори недійсними

Як може допомогти реєстр боржників

З 2016 року в Україні запровадили Єдиний реєстр боржників, до якого заносять всіх тих, хто має борги за грошовими зобов’язаннями, що стягуються у примусовому порядку. Особа заноситься до реєстру боржників з моменту відкриття виконавчого провадження про стягнення з неї боргу.
Однак, наслідком є не лише моральне потурання особи, включивши його до такого списку.

Перебування особи у реєстрі боржників є підставою для:
відмови у вчиненні нотаріальної дії боржника щодо відчуження майна (п. 8-1 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат»);
є підставою для визнання недійсним правочину, який призвів до неможливості задоволення вимог стягувача (ч. 4 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження»).
Тому, навіть якщо боржник «переписав» майно – не складайте руки, вихід завжди є. Відкрити / Коментувати

2021-11-14 13:00:21 ЄСВ і «сплячий ФОП»

Сьогодні поговоримо про справу одного із підписників, який був так званим «сплячим ФОП» та якому нарахували єдиний соціальний внесок (ЄСВ) на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за час, коли він не здійснював підприємницької діяльності.

Справа у тому, що з 01.01.2017 по 01.01.2021 в Україні діяла норма, яка зобов’язувала фізичних осіб-підприємців сплачувати ЄСВ навіть у разі, коли вони не працювали (це і є «сплячі ФОПи»).

Запровадження вказаної норми спричинило хвилю масового закриття ФОП, однак зробили це не всі і почали накопичувати борги за підприємницьку діяльність, яку не вели. У 2020-2021 роках для таких підприємців встановлено можливість списати борги по ЄСВ, але і цим скористались не всі, у тому числі – і наш підписник.

Як ми допомогли?

Вимога про сплату ЄСВ вже перебувала на виконанні у відділі державної виконавчої служби, тож довелось оскаржувати її у судовому порядку.

В обґрунтуванні позову ми посилались на ту обставину, що підписник у період нарахування працював за трудовим договором, а отже – ЄСВ за нього вже сплачено роботодавцем. При цьому, ми просили врахувати відповідну практику Верховного Суду, висловлену у постанові від 04.12.2019 по справі № 440/2149/19.

У рішенні від 29.10.2021 по справі № 540/4225/21 Херсонський окружний адміністративний суд погодився із нашими доводами та скасував вимогу про сплату ЄСВ.

Тобто, «сплячий ФОП», який працював за трудовим договором, не повинен сплачувати ЄСВ, оскільки це вже зробив роботодавець.

Ложка дьогтю

Насправді ми оскаржували дві вимоги про сплату ЄСВ. Але через те, що клієнт звернувся запізно, вже було пропущено строки звернення до суду щодо однієї вимоги і у частині цієї вимоги позов залишено без розгляду.

Нещодавно ми вже писали про важливість дотримання строків давності. Тому ця справа – черговий приклад з практики, наскільки важливо все робити своєчасно.

У якості висновку зауважимо, що у разі будь-яких юридичних проблем ви можете звернутись до нас для їх вирішення – ми надаємо юридичні послуги дистанційно. Із орієнтовними цінами ви можете ознайомитись на нашій сторінці у Facebook. Відкрити / Коментувати

2021-10-31 15:15:32 ​​ Як відкрити кримінальну справу?

Ситуація доволі поширена: людина стала жертвою злочину, написала заяву у поліцію, а там…ТИША. Що у такому випадку робити?

Подання заяви

Ви можете повідомити про вчинення кримінального правопорушення по телефону, скласти заяву самостійно або повідомити про обставини злочину особисто у відділенні поліції, про що поліцейський складе відповідний протокол.
У заяві ви повинні: ідентифікувати себе, вказати контактні дані (адресу, телефон), повідомити про детальні обставини кримінального правопорушення. Якщо більш-менш зможете орієнтуватись у Кримінальному кодексу України – не зайвим буде вказати конкретну статтю, за якою ви кваліфікуєте правопорушення. Але це не обов’язково.
Слід зазначити, що за діючим КПК України, кримінальні справи не відкривають, а вносять відомості про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) – дата внесення відомостей до реєстру і є початком досудового розслідування.

Тому, прохальну частину заяви рекомендую формувати з урахуванням ст. 214 КПК України. Наприклад: «Прошу невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту подачі цієї заяви, внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, яке полягає у …..».

ВАЖЛИВО: після прийняття заяви ви маєте право отримати документ, що підтверджує її прийняття та реєстрацію. Зокрема, таким документом є талон-повідомлення єдиного обліку, а якщо ви подавали письмову заяву, то на ній мають проставити реєстраційну відмітку. Форми талону-повідомлення та реєстраційного штампу встановлені у додатках 3 та 5 наказу МВС від 08.02.2019 №100. ДОКАЗИ ПОДАЧІ ЗАЯВИ ЗБЕРІГАЙТЕ У СЕБЕ!

Що далі?

Протягом 24 годин з моменту внесення відомостей до ЄРДР заявник має право на одержання витягу із ЄРДР, у якому містяться відомості про зареєстроване кримінальне провадження: його номер, дату внесення відомостей, ким зареєстровано, короткий зміст повідомлення про кримінальне правопорушення і т.д.
Тобто, щоб видати вам витяг з ЄРДР, у слідчого є не більше 48 годин з моменту прийняття від вас заяви: 24 години на внесення до ЄРДР та 24 години на видачу витягу. Сплив цього строку вже надає підстав стверджувати про протиправну бездіяльність органів досудового розслідування.

Що робити, якщо кримінальне провадження не розпочато?

Якщо кримінальне провадження не розпочато, то по спливу крайнього строку для видачі витягу із ЄРДР (48 годин з моменту прийняття заяви) у вас є 10 календарних днів на оскарження такої бездіяльності.
Скарга подається до слідчого судді місцевого загального суду, у межах юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, до якого подана скарга. Наприклад, скаргу на бездіяльність Печерського управління ГУНП у м. Києві треба подавати до Печерського районного суду міста Києва.
У скарзі ви маєте вказати назву суду, до якого вона подається, вказати свої дані, дані органу, бездіяльність якого оскаржується, повідомити обставини, з приводу яких ви звернулись із повідомленням про кримінальне правопорушення, а також надати копії доказів, що підтверджують дату звернення з таким повідомленням.

ВАЖЛИВО: прохальну частину скарги рекомендую формулювати наступним чином: «Прошу зобов’язати [назва органу досудового розслідування] внести відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення, повідомлене у заяві [прізвище, ім’я, по-батькові заявника] від [дата], зареєстровану за №....".

За наслідком розгляду такої заяви слідчий суддя приймає ухвалу, якою зобов'язує орган досудового розслідування внести відомості до ЄРДР. Рекомендую отримати примірник такої ухвали, та направити до органу досудового розслідування з проханням виконати її.
Щиро бажаю, щоб вам ніколи не довелось цього робити, але якщо доведеться – тепер ви знаєте як це робити. Відкрити / Коментувати

2021-10-24 13:32:02 ​​ Коли підприємцям можна приймати відвідувачів у «червоній» зоні?

Ми розуміємо, що пов’язані із карантином питання є для вас актуальними. Тому, по можливості, будемо на них відповідати. Один із підписників запитав щодо можливості підприємців працювати без COVID-сертифікатів у "червоній" зоні карантину та чим регулюються дані питання.

Перш за все, діючі карантинні обмеження встановлені постановою КМ України від 09.12.2020 №1236 із усіма змінами.
Підпунктом 4 пункту 3-5 постанови №1236 заборонено приймання відвідувачів підприємцями та підприємствами, які займаються торгівлею і побутовим обслуговуванням населення.

ВИНЯТКИ:
приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які торгують товарами на торговельних площах, не менше 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування, пальним, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами гігієни та побутовою хімією, засобами зв’язку, друкованими засобами масової інформації, ветеринарними препаратами, кормами, насінням і садивним матеріалом (квітами, рослинами), добривами, засобами захисту рослин, без обмеження доступу відвідувачів до інших товарів, представлених в асортименті зазначених суб’єктів господарювання;
торговельна діяльність із здійсненням адресної доставки замовлень;
провадження діяльності з надання фінансових послуг, діяльності фінансових установ і діяльності з інкасації та перевезення валютних цінностей, діяльності операторів поштового зв’язку, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів (без зон харчування), діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, ремонту комп’ютерів, побутових виробів і предметів особистого вжитку, прання та хімічного чищення текстильних і хутряних виробів, перукарень та салонів краси за попереднім записом;
виконання робіт із збирання і заготівлі відходів;
провадження діяльності з надання телекомунікаційних послуг. Приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які провадять діяльність з надання телекомунікаційних послуг, здійснюється за попереднім записом.

Водночас, пункт 3-5 постанови №1236 встановлює умови, за яких вказані обмеження не діють. Зокрема, і відвідувачі, і працівники закладу повинні мати:
або негативний результат тестування, проведеного не пізніш, як за 72 години відвідування закладу;
або документ, що підтверджує проходження ПОВНОГО курсу вакцинації від COVID-19 – так звані «зелені» сертифікати.
ВАЖЛИВО: кількість щеплень для повного курсу залежить від типу вакцини. Тобто, якщо повний курс для конкретної вакцини передбачає лише одну дозу, то після її введення ви також зможете отримати «зелений» сертифікат.

ВИСНОВОК: якщо ваш вид діяльності щодо приймання відвідувачів у «червоній» зоні карантину не підпадає під вищезазначені винятки, то ви не зможете приймати відвідувачів за відсутності у них та у ваших працівників «зелених» COVID-сертифікатів або негативних результатів тестування на COVID, здійснених не пізніше 72 годин до відвідування закладу.
Розмір штрафів за порушення правил карантину: для громадян – від 1700 до 3400 грн, для посадових осіб – від 3400 до 17000 грн (ст. 44-3 КУпАП).

Чи це справедливо?

Законодавець та уряд поставили наших підприємців у своєрідну пастку: вакцинація є добровільною, а законно відстороняти від роботи невакцинованих працівників можна лише у випадках, коли вони внесені до відповідного переліку. Звільняти невакцинованих працівників саме з цієї причини – також незаконно.
Нажаль, ми не можемо вплинути на якість законодавчого регулювання, тому можемо запропонувати заходи, що можуть пом’якшити негативні наслідки від вказаних обмежень:
переходити на адресну доставку товарів;
якщо не всі працівники бажають вакцинуватись, що перешкоджає прийому відвідувачів – до доцільно тимчасово припинити діяльність закладу у зв’язку із простоєм (треба видати наказ/розпорядження) – тоді працівникам виплачується лише 2/3 від встановленого окладу (ст. 113 КЗпП);
провести роз’яснювальну роботу із працівниками щодо необхідності здійснення вакцинації. Відкрити / Коментувати

2021-10-17 14:57:09 ​​ Відсторонення невакцинованих від COVID-19: коли це законно?

Дисклеймер: ця публікація не є агітацією за чи проти вакцинації, а так само – за чи проти запроваджених карантинних заходів.

Законність відсторонення від роботи через відсутність вакцинації від COVID-19 у останній час стала поширеним питанням, тому спробуємо його висвітлити.
Перелік випадків, коли працівник може бути відстороненим роботодавцем, передбачений ст. 46 Кодексу законів України про працю:
поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
відмова або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
в інших випадках, передбачених законодавством.
У постанові від 01.04.2020 по справі №761/12073/18 Верховний Суд звернув увагу, що підстави для відсторонення працівника мають бути визначені або у ст. 46 КЗпП, або у іншому нормативному документі.
COVID-19 включено МОЗ до переліку інфекційних хвороб. Відповідно до ст. 12 Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено перелік хвороб, вакцинування від яких є обов’язковим: дифтерія, кашлюк, кір, поліомієліт, правець, туберкульоз.
Водночас, встановлено, що МОЗ має право визначати перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим щепленням. У разі відмови від обов’язкових щеплень, такі працівники підлягають відстороненню від роботи.

На сьогодні, наказом МОЗ від 04.10.2021 №1306/36928 встановлено наступний перелік професій, які у обов’язковому порядку мають бути вакциновані від COVID-19:
працівники центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів;
місцевих державних адміністрації та їх структурних підрозділів;
закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу і форми власності.

Виняток: працівники, які мають медичні протипоказання до вакцинації.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ: згідно із п. 4 наказу, він набирає чинності через місяць після його публікації, тобто станом на 17.10.2021 він ще не набрав чинності! Тому, досить дивно виглядає відмітка на сайті МОЗ щодо чинності наказу.

Тобто, працівники, що належать до наведеного переліку, можуть бути відсторонені від роботи через відсутність щеплень від COVID-19, але після набрання чинності вказаним наказом МОЗ.
Відповідно, відсторонення від роботи у зв’язку із відсутністю вакцинації COVID-19 працівників інших професій та організацій, не включених до вказаного переліку, є незаконним. У вищезгаданій постанові Верховного Суду визначено, що у випадку незаконного відсторонення на роботі працівник має право на стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Тим не менш, заслуговує на увагу позиція, наскільки взагалі вакцинування від COVID-19 може бути обов’язковим. Тому не можу не згадати про статтю моїх колег, які звертали увагу, що Європейський суд визнає правомірним втручання у вигляді обов’язкового вакцинування від добре відомих науці хвороб. Питання, наскільки COVID-19 відомий науці та наскільки досліджена ефективність та безпечність вакцини, є дискусійним.

У зв’язку із цим не ризикну надавати однозначного висновку з цього приводу – це скоріше індивідуальний вибір, так само як подальше відстоювання права на такий вибір у судовому порядку. Відкрити / Коментувати