2020-10-14 15:02:01
Троє в центріСубота, ніч.Перед сном ми йдемо в душ удвох із дівчиною, а хлопець час від часу зазирає до нас із водичкою в склянці. Його посмішка застигла, погляд ковзає, а водички він так і не торкається.
Засинаємо втрьох. Сниться, наче я йду Києвом вже дуже довго і невідомо куди і навіщо, а довкола починаються пожежі з терактами, прилітає шрапнель. Просинаюся в агонії – виявляється, шрапнелі навіяні котячими лапами, які не перетоптали мені тільки голову. Нас залишилося двоє – мужчина тим часом брязкає посудом десь на кухні.
Остаточно просинаємось за кілька годин. Перше, що бачу – її сонну усмішку, перше, що відчуваю – її обійми, а перше, що спадає на думку – я живу з вами вже сто років. Дівчина вручає мені запаковану зубну щітку і каже, що тепер це в їхньому домі моє.
За сніданком домовляємось про наступні зустрічі: сьогодні опівночі в клубі на потусити, а за тиждень знов на секс. – У нас гості зупинилися на вихідні, – каже хлопець. – Їм краще ні про що не знати.
Вчора гості експромтом з'їбались алкоголізуватися, тому мене й покликали.
Ми всі дуже задоволені сексом, і говоримо про це аж поки не виходимо з дому. Поки їде таксі, питаю, як зав'язалася їхня любов, і тішуся, що вони так злагоджено перехоплюють одне в одного оповідь про свої бідні студентські роки. Коли таксі вже у двадцяти метрах від нас, дівчина обіймає мене і цілує в щічку, дуже близько до рота.
— Так шкода, – кажу їй на вушко, – хочу вас усіх поцілувати, але на вулиці ще відпиздять.
— Та ніхто не відпиздить, заради бога.
На цьому вона цілує мене взасос, притримуючи за талію. Напіввідкритими очима бачу, що хлопець милується — погляд ласкавий, легка посмішка, руки в кишенях штаней. Він приєднується, а люди собі йдуть.
Субота. Ніч. За дві з половиною години в черзі на вулиці хлопець кілька разів пропонує забити і їхати на чай. Я не наважуюся спитати, чи стосується ця пропозиція мене. В клуб нас, зрештою, не пускають. Ніхто не казав, що фейсконтрольнику потрібно називати тільки андеґраундні тусовки. Коли дівчина питає, який саме чай я буду, стає ясно, що і сьогодні я вдома не ночуватиму.
Всю ніч до світанку ми з їхнім гостем обговорюємо звичайні життєві дрібниці: страх смерті, важке дитинство і наркотики. Ну знаєте, такий у нас міленіальний casual talk. Гість, до речі, сидить якраз на тому місці, де ще вчора сиділа я при свічках – хіба обдрочена і облизана.
Я мало не зламала схему, вирішивши спитати, чи ми знову спимо втрьох. Замовкла на перших словах. Звісно, ні — я з дівчиною, він з другом.
Неділя.Просинаємось як у маленькому піонерському таборі, тільки під техно. по черзі чистимо зуби, а я все не натішуся своїй щітці. На столі знову смачний сніданок. Коли всі наїдаються, дівчина пропонує мені не їхати додому, а ще погуляти. І я, звісно, приймаю її пропозицію, нашо взагалі з'являтися вдома?
День минає у гілчастих двориках і балачках про жизнь у місті. Ми їмо, п'ємо, витріщуємось на цеглу. Ввечері вона знов питає мене
— Ну, які в тебе далі плани? Може до нас?
— Якщо мужики не проти, то до вас.
Ті двоє погоджуються без вагань.
Неділя, вечір.
Дивимось гнітюче російське кіно. Всіх екзистенційно тошнить, і щоб систематизувати своє тошнилово, я відкриваю рецензію улюбленого кінокритика. Хлопець зачіпає поглядом екран і згодом просить скинути йому цю рецензію. Як же мені добре в цей момент. Знаєте приказку, що ми — це середнє арифметичне усіх наших знайомих? От. Ця компанія ніби довершила діапазон моїх уявлень про те, що я за людина і якою ще можу бути. Вони старші і успішні. Їм зі мною цікаво, і мені з ними. Ми класно тусуємось разом і з кимось поза трикутником. У них ахуєнна хата з дорогим алкоголем і зубними щітками для коханок, і мені таке життя до вподоби. Ну і трахаються самі знаєте як. Бля, хочу дружити, думається мені. Ми справді могли б так дружити, принаймні поки вони не одружаться чи не вирішать завагітніти.
Дівчину хилить у сон, а хлопці ще п'ють. Я забираю з нашої тимчасово дівочої кімнати свіжу футболку для сну і застигаю з нею на виході. Вона ж дуже коротка. Це ж можна комусь нерви потріпати!
861 viewsedited 12:02
П
