[
лише про одне подумати сили стає
хочеться заніміти але не можна
змовкнути щоби чути що і в тобі
щось страшне відбувається
чесно усі сміються а ти — фальшиво
відблиск сльози на обличчі тобі червоніє —
усмішку з нього викроюєш
станеш потім біля вікна щоби довго-довго дивитись
й не думати про кімнату в якій нікого немає
]
