Аве, філософський! Ми продовжуємо знайомити вас з 'Історі | Профбюро студентів філософського факультету ЛНУ ім. І. Франка
Аве, філософський!
Ми продовжуємо знайомити вас з "Історіями випускників". Цього разу з нами своєю історією поділилась Голова Студентської ради, філософиня Білик Леся.
Що спонукало Вас обрати цю спеціальність? Тобто люди, з якими потребами/запитами йдуть на філософію?
Філософія для тих, хто хоче знати та розуміти. Це люди, які люблять мудрість та готові сповідувати її ідеї. Ентузіазм, відкритість, здатність слухати та розкривати думки інших – усе це про філософію.
Як практично Вам допомогла ця спеціальність? Чи справді філософам місце лише в науковій сфері?
Філософія, передусім, вчить не лише думати, а й критично мислити й, власне, говорити. Для мене вона стала тим «майстром Угвейем», що дозволяє заглянути в найпотаємніші закутки та наблизитися до істини. За 4 роки на філософському я заново відкрила себе. Уміння дискутувати, підбирати аргументи, віднаходити помилки й намагання маніпулювати, бачити фейки – це лише незначний список того, що подарувала мені філософія. А от міфи про стареньких панів з бородами й лисинами час давно залишити в минулому, адже сучасний філософ – це людина динамічна, істинний практик, непосидючий та допитливий знавець, якого можна знайти як у стінах університету, так і в стільці режисера чи члена IT-команди.
До чого готуватися філософу?
З чим найбільше виникало труднощів в процесі навчання?
Найбільше, що лякає на початку – термінологія. Гносеологія, емпірика, іманентність, чому трансцендентний і трансцендентальний не одне й те ж і кому взагалі треба продати душу, щоб це вимовити. Коли читаєш першоджерело й з 7 слів знаєш і розумієш тільки сполучники (хоча й сумніваєш). Найдивніше те, що з часом ти й не помічаєш, як починаєш за розмовою з батьками по телефону вживати ці самі терміни, які були такі страшні й незрозумілі. Головне – читайте, дізнавайтесь, не бійтеся задавати питання і вчасно відволікатися, аби голова не паморочилась від інформації.
