Коли осінніми вечорами, слухаючи ритмічний стукіт дощу та до | Профбюро студентів філософського факультету ЛНУ ім. І. Франка
Коли осінніми вечорами, слухаючи ритмічний стукіт дощу та допиваючи уже котре горня кави, ти зітхаєш і перегортаєш сторінку важкої праці К'єркеґора…
Коли думки про високе підіймають тебе на сам верх піраміди Маслоу, запах згорілої гречки знову скидає донизу, натякаючи на вечерю, і ти згадуєш: «Довчити грецьку!»
Коли йдеш вулицями, краєм вуха ловиш чиєсь поспіхом кинуте «Чому?» і тихенько бурчиш: «Уже декілька років намагаюсь зрозуміти».
Коли всі глузують, питаючи: «Філософ? Ха, де ж працюватимеш?» Коли кожна розмова з друзями закінчується роздумами про вічне…
Коли ти впевнений, що усе, що ти вчиш з дня в день знадобиться.
Коли ти знаєш, що усі зміни починаються зсередини. Коли ти – початок світу. Чи світ – се початок тебе?
Тоді ти – філософ. І ти цим пишаєшся.
Вітаємо зі святом усіх філософів, незалежно від того, де ви є на шляху свого пізнання! Бажаємо вам наснаги, високо літати у думках, глибоко пірнати у знання і легко здійматись на ту гору, що зветься життям!
З любов’ю –
ваш Філософський
