Ви не обираєте свій шлях на все життя. Ви обираєте спільноту | Профбюро студентів філософського факультету ЛНУ ім. І. Франка
Ви не обираєте свій шлях на все життя. Ви обираєте спільноту однодумців, з якими зможете його провести - саме такі висновки я підводжу після 4 років навчання.
Мене звати Анастасія Величко. Я студентка філософського факультету напрямку «Філософія». За період свого навчання я була частиною Студентського уряду, учасницею Інформаційного відділу, активним організатором та просто творчим студентом. Але віднині я - дипломована філософиня.
Моє навчання розпочалося у 2018-му. Мрійлива, говірка, закохана у поезію та читання книг я не мала жодного уявлення, куди подавати документи! Та, мабуть, саме це зіграло мені на руку: я вступила туди, де і було моє місце: на філософський факультет. Усім навколо здавалося наче я сліпо обрала цей шлях - навмання. Та якщо й так - нехай! Головне, що зараз це стало одним з найкращих моїх рішень.
Відверто, навчання в університеті - це не завжди про сесію, іспити чи талони. Університет, перш за все, це шалений потік людей, що перебуває у постійному спілкуванні, творчому й науковому розвитку. Саме на рідному факультеті я вперше відчула себе важливою частиною суспільства. Так, маленького студентського соціуму, але якому я була потобіна! Мої знання, думки, вміння, ідеї - усе було ціннішим за бали, які можна була з легкістю здобути на парі. Адже тут цінність була у мене. А це, чорт забирай, так приємно!
Філософський дав мені другу сім‘ю, якою я жила і яку найбільше любила протягом чотирьох років. Це сім’я однодумців, надзвичайних інтелектуальних осіб, що надихали мене на роздуми майже на кожній парі! Ось вам й одна з причин, аби відвідувати їх;)
Викладачі часто ділилися з нами власними історіями та мудрими порадами. Інколи мені навіть здавалося, що у нас проста невимушена розмова, як між старими друзями. Це шалено надихало мене, адже навчатися у таких людей ставало справжнім задоволенням. Особливо, я фанатіла від фільмів й книг, які вони так шалено рекомендували. І ні, це аж ніяк
не методички! А справді якісна література.
Але, ось і все. Мої чотири роки важкої наукової роботи, довгих ночей навчання та найцінніших розмов із колегами підійшли до свого логічного завершення. Я щиро вдячна усім можливостям і випадкам, які привели мене на цей шлях. І я шалено дякую людям, які цей шлях зі мною провели!
Спасибі тобі, рідний філософський! Аве. Навіки аве!
