Олена Зеленська | Olena Zelenska

2022-05-18 15:43:12 Українські військові записали казки для наших малюків.

Здається, у цьому вчинкові дуже багато про українців. Захищати країну у страшних боях, щодня ризикувати життям – але знайти час, щоби прочитати казку дітям. Бо ж їх не заспокоюють щоденні зведення ЗСУ із втратами ворога – та може втішити добра історія, яку розповідає дорослий.

Казки будуть поступово з’являтися у телеграм-каналі “Підтримай дитину”, це спільна робота МОН, Міноборони та Генерального штабу ЗСУ. Тут вже є “Казка про двох братів” та “Івасик-телесик”, які ми знаємо із дитинства, та ще одна дуже особлива — власного авторства, яку наш воїн розповідає прямо із укриття.

“Коли казку читає захисник – значить усе добре, перемога скоро”, – каже Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет. З такими чуйними та сильними захисниками – неодмінно Відкрити / Коментувати

2022-05-17 20:05:37 ​​Коли ми чуємо сигнал повітряної тривоги, а наші діти закінчують навчальний рік у бомбосховищах, завжди згадую, що принаймні одна країна роками живе у схожих умовах. Саме ЖИВЕ – попри все й ворогам на зло. Це Ізраїль. Ізраїльський досвід захисту громадян в умовах війни, як і ізраїльська медицина, – один з найкращих у світі.

Тому була особливо рада поговорити з першою леді Ізраїлю Міхаль Герцог. Нарешті могла особисто подякувати за допомогу – її та її співвітчизників – від роликів підтримки до польових шпиталів.
Тепер нам особливо потрібен ізраїльський досвід у створенні національної програми психологічної допомоги. Її потребують кожен українець та українка. Після окупації чи військової служби, втрати дому чи міграції кожен і кожна, дорослі й діти, переживають біль і шок цих днів. Це називається посттравматичним стресовим розладом. Саме Ізраїль має одну з найкращих у світі систем для боротьби з ним. Тепер ізраїльські експерти навчать цього наших психологів і волонтерів!

До речі, саме сьогодні в Києві відновило роботу Посольство Ізраїлю в Україні, і біля нього знову підняли прапор. Символічно. Співпраця й життя тривають попри все. Відкрити / Коментувати

2022-05-17 12:48:13 Чергова перемога України на міжнародній арені. Чергове світове визнання наших спортсменів. Учора збірна України стала абсолютним чемпіоном Дефлімпійських ігор у Бразилії, здобувши рекордну кількість нагород.

Дефлімпійські ігри, або ж Дефлімпіада — це спортивні змагання найвищого рівня для людей, що не чують. Наша збірна багато років поспіль серед лідерів ігр.

Цьогоріч українці побили власний рекорд, який встановили на Дефлімпіаді-2017, де здобули 99 нагород. На змаганнях у Бразилії маємо цілих 138 медалей, з яких 62 золотих, 38 срібних та 38 бронзових!

Важливо відзначити: наша збірна з футболу стала чемпіонами турніру уперше за 13 років. Тріумфально для України завершилось змагання з баскетболу, де у фінальному матчі українці перемогли команду із США і отримали "золото".

Це блискуча перемога України й свідчення назвичайної сили наших людей. А крім того — ще один, дуже важливий крок до безбар‘єрності. Бо суспільство повинно знати: інвалідність не має бути бар‘єром, щоб стати чемпіоном світового рівня. Відкрити / Коментувати

2022-05-16 18:14:41 Цей навчальний рік був непростим для наших освітян, учнів та студентів. Однак він показав ще й неймовірну підтримку світової освітньої спільноти. Адже щодня для наших талановитих дітей відкриваються додаткові можливості в найкращих університетах світу.

Щоб легко орієнтуватися у програмах підтримки, грантах та стипендіях, студентська мережа Erasmus (Erasmus Student Network – ESN) разом з ESN Ukraine та за підтримки ЄС створила платформу Study for Ukraine, що охоплює більшість таких можливостей для українських студентів і науковців.

Наразі тут у розділі “Освіта” є інформація зі вступу до університетів та стипендії у 16 країнах. Приміром, у Німеччині вже доступні пропозиції семи університетів, частина з них покривають витрати на житло. У Польщі є попроєктні пропозиції для науковців, а у Іспанії чотири державні університети пропонують 100 місць для прийому українських студентів на ступені бакалавра, магістра та PhD.

До слова, окрім цієї платформи, Єврокомісія запустила окрему програму підтримки для українських науковців, які вимушено покинули Україну. Вона передбачатиме стипендії, фінансову підтримку сімей, житло та роботу.

Вдячна за таку колосальну підтримку наших талановитих студентів та дослідників. Упевнена, що це найкраща інвестиція у майбутню відбудову нашої країни Відкрити / Коментувати

2022-05-15 12:35:04 ​​Скільки нас, українців? Назву цифру, яку мало хто знає. Якщо рахувати в сім’ях, то нас – 15 мільйонів родин. 15 мільйонів затишних всесвітів, малих батьківщин, сімейних альбомів, особливих дат.

Сьогодні – Міжнародний день сім’ї. Звісно, хотілося б відзначати його не так. Адже сім’я не для війни, а для миру. Не для смертельного ризику, а для щастя й життя.

Але безжальна російська війна завдає удару не просто по країні, а конкретно по мільйонах чиїхось маленьких всесвітів, щодня руйнуючи, ранячи, роз’єднуючи.

Історія кожної нашої сім’ї зараз – це історія болю, тривог, надії. Скільки їх нині розділено: хтось воює, хтось рятує. Між кимось – фронти й навіть країни. Хтось зміг пережити окупацію і став ще сильнішим. Хтось за два місяці став родиною у спільному сховищі. Хтось втратив рідних, але не перестав піклуватися про чужих.

Та навіть у цей складний час в Україні створюються нові сім’ї! Понад 20 тисяч шлюбів укладено за час війни! Це весільні щасливі фото на тлі руйнувань та в стінах лікарень. Бо родина – тендітна й надміцна конструкція водночас. Вона подолає все й на все піде заради порятунку найдорожчих.

Зараз уся країна стала однією родиною. Ті, хто прихищають, рятують і захищають, – усі ми сім’я. Отже, сьогодні наш день. Іще один день, на який ми ближчі до перемоги миру – для наших власних сімей. Відкрити / Коментувати

2022-05-15 02:05:23 Пані Стефаніє, мамо Олега Псюка.

Разом з вами пишаємося вашим сином. Разом з вами радіємо неймовірній перемозі Kalush Orchestra на Євробаченні. Бо кожна така перемога, хай і на культурному фронті, нині є перемогою України у її війні.

«Стефанію» співали музиканти з Польщі, Латвії та Франції. «Стефанію» співали The Rasmus. Тепер пісню про українську маму — українською мовою — співатиме увесь світ.

Вітаю Kalush Orchestra та усіх нас з такою важливою перемогою Відкрити / Коментувати

2022-05-14 12:30:00 Говорити з дітьми про смерть — завжди важко. Та, на жаль, з початком війни говорити з ними про це доводиться дедалі частіше.

Чому так важливо підібрати правильні слова? Бо дитина може подумати, що дорослий покинув її через те, що вона погана. Або ж навпаки – померла людина погана, бо покинула своїх близьких. Так у дитини може сформуватися враження: довіряти у цьому світі нікому не можна.

У Довіднику безбар‘єрності ми разом з психологинею Наталією Акульшиною підготували матеріал, що допоможе вам пояснити дитині смерть рідної людини.

Якщо коротко:

Головне – не приховувати правду і не зволікати. Однак не варто детально розповідати, як саме це сталося.
Сказати дитині про смерть повинна найближча людина, якій вона довіряє.
Говоріть повільно і робіть паузи, щоб дитина мала час зрозуміти, а ви – тримати почуття під контролем. Треба сказати: «Хоча в твоєму житті цієї людини вже не буде, але її любов не зникне. Вона буде з тобою назавжди в пам’яті».
Дайте дитині час, щоб усвідомити це, і терпляче відповідайте на запитання.
Якщо дитина розпитує про померлу людину, намагайтесь не блокувати спогади про неї.
Не заперечуйте почуття дитини: «Не плач», «Заспокойся». А навпаки – приймайте будь-які емоції.

Детальніше — у матеріалі. Наше головне завдання: зберегти здоров’я та психіку наших малюків, щоби втрати війни якнайменше їх травмували Відкрити / Коментувати

2022-05-13 20:07:04 Відкрити / Коментувати

2022-05-13 20:06:52 В Україні кажуть: обирай не житло, обирай сусіда. На жаль, із країнами це неможливо.

Але як Україні пощастило з Польщею! Вона не просто прийняла найбільше наших біженців (понад 3 мільйони, це ніби три міста переїхало), а й надала їм права на медицину та освіту.

У польських школах уже понад 200 тисяч наших учнів.
Польща прийняла на лікування сотні українських діток з онкологією в межах наших спільних «рейсів життя» зі Львова.
Уже понад 2500 українських малюків народили наші мами, яким довелося виїхати до цієї країни.

Усе це ми обговорили сьогодні з пані Агатою Корнгаузер-Дудою, першою леді Польщі, під час відеоспілкування. Вона каже, що пишається співвітчизниками, які «відкрили свої серця та домівки для сестер і братів» з України. Сама ж не тільки допомагає українцям у Польщі (президентське подружжя навіть віддало нашим громадянам під оселі три свої резиденції!), а й відвідала Україну – Чернівці та Кам’янець-Подільський.

Тож нам було про що поговорити. Запропонувала колезі долучитися до нашої національної програми психологічної допомоги. Через російську агресію маленькі й дорослі українці переживають справжній жах, і щоб подолати травми, нам потрібні найкращі психологічні практики світу. Тож запрошую всіх перших леді ділитися досвідом своїх країн.

А ще запропонувала пані Агаті взяти під патронат ініціативу «Книжки без кордонів» на території Польщі, щоб у кожної української дитини за кордоном з’явилася книжка рідною мовою. Наші видавці надають макети, а іноземні їх друкують. Дуже рада, що вона погодилася! Пані Агата – з літературної родини й сама філологиня, тож під її керівництвом усе вийде якнайкраще.

Дякую, Польща! Те, що ви для нас робите, – це більше, ніж допомога. З такими друзями точно переможемо! Відкрити / Коментувати

2022-05-12 16:54:01 ​​Сьогодні у світі відзначають День медичної сестри. Та від 24-го лютого в Україні ця професія набула особливого значення. Адже війна перетворила наших медсестер на відважних бійців медичного фронту, які щодня у найгарячіших точках, ризикуючи власним життям, рятують українців.

Акушерка Віра Целик з першого дня війни приймала пологи у бомбосховищі Чернігівського пологового. Власне, під постійними бомбардуваннями 46 днів вона жила разом з породіллями та малюками, дбаючи про них, як про рідних.

Медсестра Алла Чернець організувала роботу Тростянецької міської лікарні від перших обстрілів – і допоки будівлю не зруйнували повністю. Під прицільним вогнем танків вона рятувала людей, організовуючи евакуацію поранених і хворих.

Медсестра Оксана Баландіна повертаючись з нічного чергування в Лисичанській лікарні потрапила з чоловіком під авіабомбардування. Вона прикрила собою коханого і втратила дві ноги, врятувавши його.

Медсестра Світлана Клименко втратила сина під Маріуполем, чоловік-медик зник на війні безвісти. Попри біль вона продовжила працювати в Іванківській лікарні під час окупації.

Й це лиш деякі історій: тисячі медсестер лишилися на посту в українських лікарнях. Перев’язувати, асистувати, піклюватися, лікувати, втішати, евакуювати, шукати ліки. Бути пацієнтам не лише сестрою, а й мамою чи дочкою. Низький вам за це уклін Відкрити / Коментувати