Більшість часу революції гідності Харків не був насичений под | ФРАЙКОР ✙
Більшість часу революції гідності Харків не був насичений подіями, були окремі сутички з тітушками, які не порівняти з тим що відбувалось ні в Києві, ні в інших містах. В Харкові не було ні ночі гніву, ні масштабних сутичок з поліцією.
Так, все саме цікаве почалось, коли революція перемогла і майдан завершився. 22 лютого ввечері ми зайшли в Харківську ОДА спочатку з символічною ціллю викинути звідти портрет Януковича, але прийшлось залишитись через напад оплотівців. Оскільки на наступний день в Харкові навколо пам'ятника Леніна почався антимайдан покинути ОДА ми не могли, адже визначили його, як свій Штаб. Основним ворогом в Харкові ми бачили оплотівців тому була ціль - захопити їхній штаб - клуб Оплот. Тоді нам здавалось, що під стінами Оплоту відбудеться вирішальна битва за місто, але у ворога були інші плани. Ми вирушили ввечері 28 лютого з ОДА в сторону Оплоту пішим маршем, нас було декілька сотень керував тим дійством Андрій Білецький, який щойно вийшов з тюрми, по закону що звільняв політв'язнів. Прибувши до Оплоту ми виявили пусте приміщення, пара охорнців раз вистрілила в нашу сторону тікаючи і на цьому все закінчилось. Ми вирішили, що в приміщенні Оплоту тепер буде наш штаб (адже ОДА всеодно рано чи пізно прийшлось б звільнити). Я був в числі тих, хто залишився ночувати в Оплоті. В середині ночі будівлю обстріляли з проїжаючої машини, через що нас всіх розбудили по тривозі, запам'яталось, як одна жіночка, яка жила поряд вночі принесла нам поїсти, ніч там була надзвичайно холодна, а нічого з провізії і для побуту з ОДА ми не принесли, тому я прокинувшись вирішив відправитись в ОДА, хоч перекусити та зігрітися, але в долі були інші плани і попереду в мене ще був найгірший день в моєму житті.
На скріншоті з битою студент першого курсу одного юридичного навчального закладу.
Ось сюжет АТН про захоплення Оплоту:
