Іранське нагір'я - одна із найбільших тектонічних структур Євразії за площею, яка охоплює 2 мільйони квадратних кілометрів. Свою назву нагір'я отримало від держави Іран, де знаходиться понад 83% площі масиву, однак одним лише Іраном не обмежується. Крім Ірану, нагір'я охоплює територію Туркменістану, Іраку, Афганістану, Пакистану. Середня висота Іранського нагір'я ставить 1300 метрів над рівнем моря.
Іранське нагір'я затиснуте між Месопотамською низовиною на заході, та долиною річки Інд на сході. З півночі його обмежують Кавказ та Ельбурс (який перешкоджає виходу Іранського нагір'я до Каспійського моря), хребет Копетдаг, а на північному сході Іранське нагір'я впирається в Памір та Гіндукуш. На півдні виходить до Оманської затоки Індійського океану.
Іранське нагір'я є дуже активною сайсмічною зоною планети через активний орогенез (процес горотворення). Часті руйнівні землетруси для цього нагір'я є нормою (1948 рік - Ашхабадський землетрус, 2003 рік - Кумський землетрус, 2017 рік - Керманшахський землетрус).
