Культура праці чи культ праці?
«Вкрай важливо знайти своє покликання, слідувати своїй пристрасті, і якщо багато та сумлінно працювати, робота перестане бути просто роботою — це буде суцільна радість та задоволення»
Так звучить класична мантра трудоголіка. Мені здається, це суцільна маніпуляція.
Традиційно, робочі місця були націлені на виробництво, яке забезпечує потреби суспільства. Завдяки технологічному прогресу та більшій доступності освіти, цей менталітет змінився на щось більш індивідуалістичне. Зараз ми говоримо про кар’єру — робота більше не є просто засобом подати їжу на стіл, це професійний шлях нашого життя. Це прекрасно, але є і мінуси.
Ми досягли того моменту, коли культура праці перетворюється на культ праці.
Наприклад, Ілон Маск заявляє, що якщо ви хочете «змінити світ», ви повинні працювати не менше 80 годин на тиждень. Проте, збільшення кількості робочих годин не підвищує продуктивність настільки, щоб хоч якось виправдати вигорання робітників (за даними ОЕСР).
Роботодавці, здається, не повністю усвідомлюють, що працівники, які вигоріли, менш продуктивні. Хоча, може і усвідомлюють, розуміючи, що завжди можна знайти нових адептів культу праці. Особливо під час кризи.
Вдалого вам робочого дня і не перепрацьовуйте, якщо це можливо.
телеграм
: gluzdua
