2022-10-06 14:26:12
Друзі. Не час падати духом. Хай у дупу засунуть свої ракети! Вірте у ЗСУ! Все буде Україна!
А поки -
історія з реального життя відірваних від реалій людей.
…
Толя Куртєв, сидячи у кабінеті мера, який дістався йому випадково, зосереджено колупав середнім пальцем праву ніздрю. Козюля не піддавалася, різала слизову, на очах Толі наверталися сльози. Через півтори хвилини Толя піддів козюлю нігтем та з воплем витягнув сухий комочок з підвисшею на ньому зеленою соплею.
“Треба було з моргу забрати хоч один мікроскоп”, - подумав Толя, декілька секунд розглядаючи зміст носу, після чого провів середнім пальцем зсередини під столом. Палець наткнувся на старі козюлі - тверді й гострі, як соски Владіка. Подумавши про коханця, Толя солодко потягнувся в кріслі. Потім потягнув на себе ящик столу, на дні якого лежало 4 фітнес-батончики, вкрадені з польської гуманітарки. “Добре, що НАБУ не вилучили”, - подумав Толя та жадібно з’їв один, випадково проковтнувши шматочок поліетиленової обгортки. “Буде Владіку сюрприз”, - гоготнув про себе Толя.
З іншого ящику Куртєв дістав рожевого блокнота, в якому він завжди власноруч каракулями виводив найважливіші рішення. Наприклад, “Про цілодобову роботу трамваю №69”, “Про зберігання коксу”, “Про ремонт в морзі”. У Департаменті правового забезпечення постійно бракували рішення Толі, але не цього разу. Цього разу він вирішив написати таке рішення, що подобається геть усім.
“Рєшенєє гаратскова галави” - виводив Толя, від старанності закусивши кінчик язику. “Пра браню для работніков комунальних прєтпреятій”. Толя засумнівався, але відігнав думку, що десь у текст закралася орфографічна помилка. “Павєлєваю під час войни не мобілізувать роботніков камунальних предпріятій, закріпіть за німі браню цим рішенням. Список прєдпріятій додаю”.
Толя дістав телефона з кармана, набрав Толю Васюка - заступника, який відзивався на погоняло “Вонючка”.
- Альо, Толясік. Зкинь мені всі комунальні підприємства. Можна в Вайбер. В тебе немає? Ладушки, самі у департаменті пошукають. Я тут таку фічу видав - рішення на броню для комунальників, щоб їх не мобілізували. Прикольно, так?
…Валентин збирався у військкомат. На рідному комунальному “Запоріжремсервісі” йому вчора видали документ. Не документ - броню! Наказом Куртєва всіх пацанів-комунальників Толя Куртєв, наче справжній хазяїн міста, відмазав від мобілізації.
Ще ніколи Валентин так не поспішав до військкомату.
- Куди це занести? - з посмішкою повелителя Всесвіту спитав Валентин зверхньо дядьку, що сидів на вертушці у військкоматі.
- А що це?, - здивовано запитав дядько. - А, комунальник? Ще один? Йди до 4-го кабінету.
Щось не сподобалося Валентину в інтонації дядьки, але діватися було нікуди - він залишив документи на вході, його фігуру прочавила всередину вертушка.
…Валентин сидів на автобусній зупинці, схиливши голову до самих колін, та дивився на свій мобільний телефон, наважуючись набрати номер, що знав напам’ять. На дисплей впала крапля, розміром з черешню сорту “Валерій Чкалов”.
- Ало, Валя!, - Валентин підбирав слова в розмові з дружиною. Валя. Ти тільки заспокойся. Я пройшов медкомісію. Мені завтра о четвертій у призовний пункт, треба зібрати сумку. Не забудь теплі речі… Куртєв обіцяв? Куртєв підорас, Валя! Ти тільки заспокойся! Та не плачу я, Валя! Не плачу!
5.5K viewsedited 11:26