Сьогодні ми згадуємо тих, кому завдячуємо своєю свободою. Як читав вірші Шевченка Сергій Нігоян, як всміхався Роман Гурик, блакитну каску Устима Голоднюка і сотню інших. Небесну Сотню.
Це ті, чиї життя віддані за наше право говорити те, що думаємо, обирати тих, кого хочемо, бути нацією, а не населенням.
Українців, якими ми стали після Небесної Сотні, не загнати в ярмо, не перемогти зброєю. Таких ненавидять тирани, навіть якщо живуть в сусідній країні.
Герої не вмирають!
