2024-05-21 18:16:07
Максим Майоров, історик, політолог, експерт Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки на своїй сторінці у Facebook нагадав сьогодні, що 21 травня, День пам’яті геноциду черкесів:
"160 років тому формально завершилася столітня Кавказька війна. Російська імперія змогла зламати опір горян Північного Кавказу: спочатку в Чечні й Дагестані, а відтак і в Черкесії.
Черкеси - збірна назва абхазо-адигських народів, автохтонів західної і центральної частини Північного Кавказу, які жили на цих землях з прадавніх часів. Історична Черкесія починалася від Тамані і простягалася до теренів сучасних Північної Осетії, Інгушетії та Чечні.
З етнічної точки зору, до історичних черкесів зараховують адигів, убихів, а інколи (але не завжди) також абхазо-абазинський етнос. З соціально-політичної перспективи, вільна Черкесія складалася з дюжини самобутніх племен.
Нескорена Черкесія опинилася на шляху імперської експансії Росії на Південний Кавказ. На початку 19 століття вона стала анклавом у тилу російського фронтиру з турками та персами.
Підкорення Кавказу, на відміну від Сибіру, Туркестану чи Арктики, опинилося на виду в Європи, тому воно досить добре задокументоване не лише завойовниками. Вікова експансія сформувала колоніальний етос Росії і глибоко відрефлексована “великою російською літературою” (с).
Росіяни руйнували поселення черкесів, знищували їх поля і виганяли з родючих земель, прирікаючи на голод. Вбивали і змушували до масової втечі в Османську імперію - мухаджирства. Результати видно на ілюстрації з двох карт: як було і що стало.
Залишки адигів і абазинів імперія перетворила на свою колоніальну екзотику. Ззовні ефектних і вправних джигітів вербували до війська для наступних завойовницьких війн. Радянська влада незграбно нарізала адигам три окремі республіки і ще більш незграбно нарікла їх “титульні народи”: адигейцями, черкесами, кабардинцями.
Імперія не залишила в спокої і сусідів черкесів. 1783 - знищення Кримського ханства і геноцид ногайців на правобережжі Кубані; 1920-ті - 1930-ті - розкозачення і Голодомор на Кубані; 1943-1944 - тотальні депортації тюрків (карачаївців і балкарців) та вайнахів (інгушів і чеченців); 1992-1998 - різанина і вигнання грузинів Абхазії.
Злочини часто робилися чужими руками - із залученням інших підкорених. В результаті політики “поділяй і володарюй”, у черкесів історично склалися не найкращі відносини з тюрками, вайнахами, картвелами та кубанцями. Тепер нащадки знищеної Черкесії завойовують для Путіна українську Херсонщину. Всі ці рани будуть загоюватися ще довго і непросто.
У 2011 році Грузія першою з незалежних держав офіційно визнала геноцид черкесів. На жаль, із того часу в Грузії багато чого змінилося не на краще. Естафету справедливості мусить підхопити Україна"
33.7K views15:16
I
