Почитав цей твітер. 'Нова щирість' – це одночасно і нова нещир | Sergii Ivanov

Почитав цей твітер. "Нова щирість" – це одночасно і нова нещирість (набагато більша, ніж вуалювання особистості за великою кількістю культурних ігрових нашарувань) і реалізація дивного бажання бути відкритими ідіотами з нездатністю до естетики та пустою душею.

Протилежний (але повністю пов'язаний з попереднім) полюс цього уродства – це нескінченна кількість жовчі та іронії, котрою плюються нездатні на прямолінійність зумери, та й не тільки вони. Чи то в Дрійо, чи в кого ще околофашистського читав про це явище: дрібнобуржуазне брюзжання, що сам його виконавець намагається сприймати як елітарну дистанцію від натовпу. Надто великий скепсис та надлишок іронії – ознака слабкої особистості, що ховається за їх шкарлупою.

Проста прямолінійність героїв ісландських саг, радісна чесність греків трагічної епохи, заборона самураям говорити неправду – згадки про цивілізацію справжніх людей.