«Фауст» Гете Рубрика #книги_кайдзен Помітив цікавий па | Кайдзен 📚 Саморозвиток
«Фауст» Гете
Рубрика #книги_кайдзен
Помітив цікавий парадокс: класичні твори, які задавали в навчальних закладах прочитати примусово, заграють новими барвами, коли ти приходиш до них у свідомому віці з конкретною метою і життєвим досвідом. Така історія у мене сталась із твором відомого німецього письменника Гете – «Фауст».
Гетезнавці (так, Гете був настільки крутий, що є повноцінні дослідники його творчості) виділяють декілька етапів написання цього твору і у сумі це зайняло все його життя – близько 60 років. Тому й не дивно, що твір виглядає не зовсім цілісним, адже складається з окремих частин.
Взагалі, Фауст – це постать з німецької міфології, якого описували в багатьох легендах і міфах. Тому просто взяти і прочитати цю п’єсу без опрацювання посилань і тлумачень не вдасться. А їх там достатньо. Це і вирази на латині, і міфологія, гра слів і багато іншого. А якщо врахувати, що це все написано німецькою мовою римованими віршами, особисто мене не покидала думка, як у перекладача вистачило сил і натхнення на переклад українською без втрати стилю написання.
У всіх добірках а-ля «топ-100 книг, які варто прочитати», «найкращі класичні твори» є п’єса Гете, з чим це пов’язано? Пропоную в загальних рисах розглянути основні причини, які я для себе сформував.
Фауст складається з двох частин, кожна з яких має окремі дії. Тобто це повноцінна п’єса написана для постановок на сцені, тому в цьому перша її відмінність від класичних творів. І особисто мені, як любителю прози, читати римовану п’єсу було важко. Адже одна справа, коли ти прослідковуєш емоції та дії героїв на сцені, а інша – коли це лише репліки на папері.
Умовно кажуч у п'єсі є лише кілька епізодів, де автор вводить опис місць та доповнень у вигляді ліричних відступів.
Після прочитання таких фундаментальних творів найбільше мені подобається аналізувати рецензії та критику відомих літературознавців Мені це допомагає сформувати цілісну картину і зрозуміти всі незрозумілі моменти
Для себе я зробив висновок, що Фауста відносять до найкращих творів з декількох причин. Перш за все – це майстерність пера Гете, стиль написання і розмаїття героїв. Другою причиною є вміле використання літературних прийомів. Це і алегорія, метафори, епітети, гра слів. Ну і звичайно особливу повагу викликає той факт, що Фауст – це твір усього життя Гете.
Класика є класика, для когось вона може бути нудною, але ця епічна п'єса про прославлення розуму і пошуки досконалості варта того, щоб хоча б раз її прочитати у свідомому віці
