Макс Гадюкін: Тихановська каже Зелі: «Білорусі не треба нічог | Чи Білорусь напала на Україну?

Макс Гадюкін:

Тихановська каже Зелі: «Білорусі не треба нічого, крім поваги та «права бути самими собою».

Почну з другого. Знаєте, ось жодного разу не чув, щоби українці щось білорусам забороняли. Наприклад, бути самими собою. Або реп. Або пити пиво. Будьте собою, без проблем.

Та ми взагалі ніколи нічого їм не говорили. А, стоп. Вибачте. Окрім однієї скромної фрази.

Підори, досить нас бомбити.
Підори, досить нас бомбити.
Підори, досить нас бомбити.
Підори, досить нас бомбити.
Підори, досить нас бомбити.
Так зрозуміло? Або ще раз сказати?

Адже, зважаючи на все, це прохання якось не дуже виконується.

Логічно, що звідси виникають проблеми з повагою. Складно когось щиро поважати, поки з його боку тобі в ряху ракети летять.

А ще, коли ти хочеш поваги, потрібна самоповага. Це коли ти сам до себе ставишся гідно і потім вимагаєш того ж від інших. Самоповага – потужна штука. Від неї іскри летять, особливо коли у праведному гніві.

Ось тут і постає питання. Білорусь хоче бути собою – але якою? Вільною та із самоповагою?

Чи як зараз, рабською і з ракетами з-за пазухи?

Першу я готовий шанувати. Це правда. Інша річ, що з 24 лютого чогось не вистачає приводів для таких емоцій. Напевно, це через обстріли. Ну, чи я просто злюка.

Щоб Білорусь заслуговувала на повагу, їй варто боротися за свободу. Так, 2020 року не вийшло. Але це не привід гальмувати: навпаки, треба намагатися та адаптуватися до ворога. Потім все вийде.

Ми ж Януковича знесли. Якби не вийшло – спробували б ще раз. Додавили б виродка.

А ось Білорусь переплутала протести із лотереєю. Це там треба, щоб циферка з першого разу підійшла до квитка. Але це жодного разу не лотерея – в азартних іграх доля країни взагалі не розігрується.

Бажаєте поваги? Візьміть владу до рук народу. Підказка: це не в соцмережах із аватаркою робиться.

Бажаєте взяти владу у свої руки? Ок, тоді перестаньте шукати відмовки. Зараз ви країною не правите, а заразом 99% населення дуже заважають Луці хіба що у своїх снах. А треба було б на практиці. Або не вийобуйтесь, нібито країну репрезентуєте.

Мене засмучує, що той самий Харитонов говорить. Ну цей білорус-принцеса-воїн: батальйон «Смузі». Типова богема із претензією на статус містечкової інтелектуальної еліти.

Харитонов нив, що злі українці «з Лукашенком схеми крутили». Порівняв мешканців Білорусі з нашими хлопцями із окупованого Херсона. Мовляв, українці поводяться так само.

Ось так просто взяв і позбавив свою країну суверенітету. Порівняв із окупованою землею. Тільки до Херсона озброєна армія влетіла, а Білорусь у Луки бібу нюхає майже стільки ж, скільки я живу на світі. А так-то заєбісь порівняв. Самоповага аж по нозі тече.

Втім, цю пизду вусату за язик ніхто не тягнув. Адже у Херсоні наші партизани висаджують у повітря колаборантів. Лякають їх. Ті явно ходять-озираються і сплять при увімкненому світлі.

Лука окупант, отже. А ви типу Херсон на мінімалках.

Просвітіть, скільки чиновників Луки у Білорусі вбили? Покалічили? Та хоча б пизди дали, щоб мати право на такі порівняння?

Здається, порівняння із Херсоном не вкатує. Хто б міг подумати.

«Схеми крутили», блядь. Шабунін знайшовся. Сидить у пройобаній країні і ще, розумака такий, про корупцію ліпить.

Ми «крутили схеми», бо до нас приходив Лукашенко – брехун і маніпулятор, але з владою у своїй країні. Її правитель. А ось прості білоруси не йшли. Ні за владою, ні до нас. Напевно, тому що боролися із Лукою в інтернеті та були дуже зайняті.

Ніхто Лукашенкові не заважав. Тому тепер він злився з Путіним, а Білорусь не має нічого проти. Хіба що в Інтернеті. Звідси мій сучасний рівень поваги.

З вашої землі нас бомблять. Із цим треба щось робити, громадяни РБ.

А потім поговоримо про повагу.