​​Мова — блискучий маркер національної приналежності. І ще дес | Кіт і Лампа

​​Мова — блискучий маркер національної приналежності. І ще десь 2-3 роки тому я почав все частіше наочно бачити приклади того, як російськомовні українці переходять у спілкуванні на солов'їну.

Це радує, це круто, і це дає впевненість у майбутньому держави і нації. Критично важливий фактор самоусвідомлення і самоідентифікації. Бо якщо забрати фактор мови і культури, то повторюючи Черчилля: "А за що ж тоді воюємо"?

Впевнений, що серед моїх підписників є багато тих, хто теж свого часу перейшов на українську. Розкажіть, що вас до цього спонукало? З якими складнощами ви зіштовхнулися в процесі? І що хотіли б порадити тим, хто планує зробити аналогічний крок?